Кардиология

Friday
Feb 23rd

Вход/Регистрация
Возможности применения музыкальной терапии в кардиологии

УДК 796.1:616.1

Березуцкий В. И.

Информация об авторе:

      ГУ «Днепропетровская медицинская академия», г. Днепр, Украина


 Резюме. Статья представляет собой обзор научной литературы, посвященной вопросам применения музыкальной терапии в кардиологии. Анализ источников показывает, что основные механизмы влияния музыки на сердечно-сосудистую систему опосредуются через эмоциональное состояние и вегета-тивную нервную систему человека. Благодаря способности ослаблять стресс и адренергические влияния, музыкальная терапия позитивно влияет на течение артериальной гипертензии, ишемической болезни сердца и сердечной недостаточности. Результаты экспериментальных исследований доказывают высокую эффективность и безопасность метода в комплексном лечении кардиологических заболеваний, что дает серьезные основания для широкого применения музыкальной терапии в практическом здравоохранении.

Ключевые слова: музыкальная терапия, кардиология, артериальная гипертензия, ишемическая болезнь сердца, сердечная недостаточность.


 

Сердечно-сосудистые заболевания уже давно занимают ведущее место в структуре смертности населения развитых стран, их распространенность продолжает неуклонно расти. Несмотря на все успехи современной фармации, число больных с неконтролируемой артериальной гипертензией и острым коронарным синдромом также имеет выраженную тенденцию к увеличению. Недостаточная эффективность и частые побочные эффекты фармакотерапии стимулируют интерес к немедикаментозным методам лечения, среди которых особую роль приобретает музыкальная терапия (МТ). Благодаря низким финансовым затратам и доказанной эффективности в качестве сопутствующей терапии многих патологических состояний, она находит все более широкое применение в практическом здравоохранении США и стран Евросоюза. В этих странах МТ уже давно выделена в отдельную специальность. Основанное в 1903 году Национальное общество музыкальных терапевтов США в настоящее время насчитывает более 6000 членов, Европейская ассоциация музыкальной терапии (European Music Therapy Confederation) была создана в 1989 году, и сейчас в ней состоит более 5600 врачей из 28 стран [9]. К настоящему времени выполнено большое количество научных исследований в области МТ, результаты которых нуждаются в анализе с целью определения наиболее эффективных направлений дальнейшего практического применения метода. В Украине МТ применяется крайне ограниченно: единичные медицинские центры и небольшое количество психологов используют ее как сопровождение психотерапевтических сеансов. Все это делает весьма актуальным изучение возможности практического применения МТ в комплексном лечении заболе ваний сердечно-сосудистой системы. Для решения этого вопроса был проведен анализ научных публикаций последних 5 лет, посвященных вопросам применения МТ с целью воздействия на сердечно-сосудистую систему. Поиск источников литературы был проведен в наукометрических базах Scopus, Web Of Science и PubMed, в результате было отобрано 234 публи кации, имеющие отношение к изучаемой теме (48 из них были непосредственно использованы при написании обзора).

Будем стентировать или пусть живет: проблемы лечения стабильной ишемической болезни сердца

УДК 616.12–005.4–089.819.5

Чернобривенко А. А.

Информация об авторе:

«Консультативно-диагностический центр № 2 Дарницкого района г. Киева», г. Киев, Украина


Резюме. В обзорной статье обсуждается сравнительная эффективность оптимальной консервативной терапии и планового стентирования коронарных артерий на фоне такой же терапии в свете проблемы избыточности и частой необоснованности этого инвазивного вмешательства у пациентов со стабильной ишемической болезнью сердца.

Ключевые слова: стабильная ишемическая болезнь сердца, необоснованное стентирование коронарных артерий, оптимальная консервативная терапия.


 

Главное показание к стентированию коронарных артерий – наличие коронарных артерий.

Шутка, приписываемая интервенционным кардиологам

Несмотря на все достижения современной медицины, сердечно-сосудистые заболевания (ССЗ) по-прежнему остаются ведущей причиной смерти населения в индустриально развитых странах, в том числе в Украине. При этом среди всех ССЗ лидирующее положение занимает ишемическая болезнь сердца (ИБС).

Как известно, существуют два варианта клинического течения ИБС, которые могут переходить один в другой. Это острый коронарный синдром – ОКС (к нему относят острый инфаркт миокарда с подъемом и без подъема сегмента ST, а также прогрессирующую/ нестабильную стенокардию) и так называемая стабильная ИБС (СИБС). Последняя характеризуется наличием обратимых и воспроизводимых эпизодов несоответствия между потребностью миокарда в кислороде и его доставкой, что приводит к ишемии сердечной мышцы. Такие эпизоды обычно могут быть спровоцированы физической нагрузкой, эмоциональным или другим стрессом, но могут возникать и спонтанно. Патогенетическими механизмами клинических проявлений СИБС считаются следующие: 1) стенозирование одной или нескольких коронарных артерий (КА) атеросклеротическими бляшками (АБ); 2) локальный или диффузный спазм нормальных или пораженных бляшками КА; 3) микроваскулярная дисфункция; 4) дисфункция левого желудочка (ЛЖ), вызванная ранее перенесенным острым некрозом миокарда и/или гибернацией (так называемой ишемической кардиомиопатией (ИКМП)) [1]. Эти механизмы могут существовать по отдельности либо сочетаться между собой в различных комбинациях.

Особливості перебігу коарктації аорти у дорослих (клінічне спостереження)

УДК 616.132+616–071


Купновицька І. Г., Клименко В. І., Губіна Н. В.

Информация об авторах:

Кафедра клінічної фармакології і фармакотерапії, ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», м. Івано-Франківськ, Україна


 

Резюме. Однією з причин симптоматичної артеріальної гіпертензії є коарктація аорти. Діагностика коарктації аорти в дорослих ускладнюється наявністю неспецифічних скарг, гемодинамічною компенсацією вродженої вади, недостатнім оцінюванням доцільності вимірювання артеріального тиску на нижніх кінцівках і дослідження пульсу на стегнових артеріях. У роботі представлено клінічний випадок виявлення коарктації аорти в пацієнтки з артеріальною гіпертензією. Підтвердженням діагнозу стало проведення методу мультиспіральної комп’ютерної томографії з ангіографією грудного і черевного відділів аорти. Після хірургічної корекції коарктації аорти шляхом стентування зони звуження загальний стан пацієнтки значно поліпшився, нормалізувався рівень артеріального тиску на фоні постійного застосування антигіпертензивних лікарських засобів.

Ключові слова: коарктація аорти в дорослих, мультиспіральна комп’ютерна томографія з ангіографією аорти, стентування, антигіпертензивні лікарські засоби.


 

Коарктація аорти (КоАо) є однією з найпоширеніших серед усіх вроджених вад серця і спостерігається у 6–15 % таких хворих, причому в чоловіків у 2–2,5 раза частіше, ніж у жінок [5]. Коарктація аорти локалізується здебільшого в ділянці дуги, перешийка аорти, дистальніше місця відходження лівої підключичної артерії [4, 11]. Уперше КоАо описав Mecrel J. F. у 1750 році і тільки в 1903 році Bonnet L. вперше запропонував класифікацію. Було виділено інфантильний і дорослий варіанти вади, які в подальшому замінили на предуктальну і постдуктальну форми [1].

Коарктація аорти – відносно рідкісна вада аорти, яка призводить до вторинної гіпертензії. Подібна аномалія розвитку аорти, як правило, діагностується у ранньому дитячому віці. Частота КоАо, що залишається недіагностованою в зрілому віці, сягає за деякими даними 10 % [9]. Незважаючи на високий артеріальний тиск (АТ), дорослі пацієнти тривалий час мають асимптомний перебіг захворювання.

Способи зниження ризику кровотечі в пацієнтів на антитромбоцитарній терапії, при призначенні антикоагулянтів для профілактики венозних тромбоемболій унаслідок операційних втручань


Кардиология: от науки к практике. 2017;29(5-6):84-90.
УДК 616–089.5–031.81/.83–02:616.1:616–036.886–039

Батушкін В. В.


Інформація про автора:
Київський медичний університет УАНМ, м. Київ, Україна
Київська міська клінічна лікарня № 5, м. Київ, Україна


 

Резюме. У статті розглянуте питання щодо профілактики венозних тромбоемболій унаслідок операційних втручань. Тромбопрофілактика антикоагулянтами потрібна пацієнтам, які постійно отримують антитромбоцитарні препарати лише у випадках середнього/високого ризику венозної тромбоемболії (ВТЕ). Препарати призначають тільки після оцінювання ризику розвитку періопераційних кровотеч. При високому ризику ВТЕ, який переважає ризик кровотечі, слід призначати, залежно від показань, низькомолекулярний гепарин, прямі пероральні антикоагулянти, фондапаринукс. Пацієнтам, які отримували подвійну антитромбоцитарну терапію (недавня імплантація коронарного стента) і перенесли операційне втручання та мають високий ризик розвитку ВТЕ, пропонується спочатку відновити приймання антитромбоцитарних препаратів якомога раніше після операції, а вже потім визначати необхідність антикоагулянтів з метою профілактики венозної тромбоемболії. Якщо антикоагулянтна терапія показана на фоні приймання антитромбоцитарного агента, рекомендується використання найменшої ефективної дози препарату. У випадках коли ризик кровотечі від поєднання антитромбоцитарної терапії та антикоагулянтів перевершує ризик розвитку ВТЕ, необхідно використовувати переривчасте пневматичне стиснення кінцівок з відміною антикоагулянтної профілактики, без припинення вживання антитромбоцитарних медикаментів. Після операції першу дозу аспірину слід приймати якнайшвидше у випадках, коли гемостаз розцінюється як адекватний (загалом, на наступний день після операції). У разі відновлення призначення клопідогрелю важливо призначати препарат без будь-якої навантажувальної дози в перші 24–48 годин після операції. У пацієнтів, які отримують антитромбоцитарні препарати, призначення нестероїдних протизапальних препаратів потрібно уникати.

Ключові слова: хворі з високим ризиком венозної тромбоемболії, післяопераційна антикоагулянтна профілактика, порядок використання антитромбоцитарних та антикоагулянтних препаратів.


 

Крім ортопедичної хірургії, де аспірин розглядається як дієвий фармакологічний засіб для запобігання післяопераційній венозній тромбоемболії (ВТЕ), антитромбоцитарні препарати, такі як ацетилсаліцилова кислота, клопідогрель, прасугрель, тикагрелор, не є достатніми для профілактики ВТЕ в більшості пацієнтів, які перенесли обширну хірургічну операцію. Однак із кожним роком збільшується кількість пацієнтів, які вживають антитромбоцитарні агенти для профілактики серцево-судинних тромбоемболічних подій (наприклад, інсульт, інфаркт міокарда). Тож необхідно розглянути питання щодо профілактики венозних тромбоемболій унаслідок операційних втручань.

Ингибиторы PCSK9 – новое направление в лечении гиперхолестеринемии и атеросклероза

Кардиология: от науки к практике. 2017;29(5-6):64-82. УДК 616.13–004.6+616.153.922]–085

Чернышов В. А.1, Богун Л. В.2, Ермакович И. И.3


Информация об авторах:
1ГУ «Национальный институт терапии имени Л. Т. Малой НАМН Украины», г. Харьков, Украина
2Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина МОН Украины, г. Харьков, Украина
3ООО «Медицинский центр здоровья», г. Харьков, Украина


 

Резюме. Обзор посвящен актуальной проблеме клинической липидологии – блокаде пропротеин конвертазы субтилизин/кексина 9 типа (PCSK9) – фермента, играющего ключевую роль в метаболизме липопротеидов низкой плотности путем посттранскрипционной регуляции рецепторов к этим липопротеидам. Рассматриваются вопросы биологии PCSK9, роль данного фермента в атерогенезе и риске кардиоваскулярных событий, а также влияние статинотерапии на PCSK9. Обсуждается новый класс гиполипидемических препаратов – ингибиторы PCSK9, их некоторые фармакокинетические и фармакодинамические свойства, гиполипидемические эффекты при семейной гиперхолестеринемии, у лиц с высоким кардиоваскулярным риском и дислипидемией, влияние ингибиторов PCSK9 на исходы сердечно-сосудистых заболеваний. Уделено внимание вопросам безопасности применения ингибиторов PCSK9 в клинической практике, показаниям к назначению этого нового класса гиполипидемических препаратов.

Ключевые слова: пропротеин конвертаза субтилизин/кексина 9 типа (PCSK9), рецептор к липопротеидам низкой плотности, моноклональные антитела к PCSK9, кардиоваскулярный риск, холестерин липопротеидов низкой плотности.


 

Пропротеин конвертаза субтилизин/кексина 9 типа (PCSK9) играет фундаментальную роль в метаболизме липопротеидов низкой плотности (ЛПНП) путем посттранскрипционной регуляции рецепторов к ЛПНП [16].

Прошлый месяц Февраль 2018 Следующий месяц
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
week 5 1 2 3 4
week 6 5 6 7 8 9 10 11
week 7 12 13 14 15 16 17 18
week 8 19 20 21 22 23 24 25
week 9 26 27 28

Последние записи блогеров

Фотоотчет с мероприятия
Новости
Хотим поделиться с Вами снимками с VI Конференции ...
0

Хотите получать последние новости?
Введите свой email:


АНКЕТА

для получения презентационного номера



worwag-pharma farmak sanofi bhfz boehringer_ingelheim OrionPharma pfizer