Кардиология

Monday
Oct 22nd

Вход/Регистрация
Печать PDF

Випадок із практики


Кардиология: от науки к практике. 2015;6(19):97-108

УДК 615.22:616.127–005.8

Що обрати: оригінальний клопідогрель або генерик? Роздуми, підтверджені практикою

Мостовой Ю. М.1, Распутіна Л. В.1, Дідик О. П.2, Данильчук І. В.2, Соломончук А. Г.2


1Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
2КЗ «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології», м. Вінниця, Україна


 

Резюме. У статті представлено результати досліджень ефективності та безпечності подвійної антитромбоцитарної терапії у хворих на гострий коронарний синдром, що стали основою наявних в Україні рекомендацій щодо курування цієї групи хворих. На власному клінічному прикладі продемонстровано значення своєчасності подвійної антитромбоцитарної терапії та ризики, що можуть виникнути під час застосування генеричних препаратів.

Ключові слова: гострий інфаркт міокарда, стентування, клопідогрель, подвійна антитромбоцитарна терапія.


 

Ішемічна хвороба серця (ІХС) є найбільш частою причиною смерті як у світі, так і в Україні [1]. Попри впровадження хірургічних методів лікування ІХС, особливо за гострого інфаркту міокарда (ІМ), медикаментозна терапія залишається ключовою на всіх етапах терапії цих пацієнтів. Одне з провідних місць у лікуванні хворих на ІМ посідає подвійна антитромбоцитарна терапія (ПАТ), яку потрібно призначати якомога раніше. Згідно з наявними рекомендаціями слід призначити ацетилсаліцилову кислоту (АСК) усім пацієнтам, якщо немає протипоказань. Перша доза – 150–325 мг (навантажувальна), а далі призначають препарат по 75–100 мг щодня. Ацетилсаліцилова кислота інгібує циклооксигеназу-1 і блокує утворення тромбоксану А2, що пригнічує агрегацію тромбоцитів, індуковану через цей шлях [3]. Відомо, що АСК у дозах від 75 до 325 мг/добу суттєво знижує частоту випадків смерті та ІМ у хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС). До АСК слід додати блокатор аденозиндифосфатних рецепторів (АДФ-рецепторів) як у хворих, котрим виконують тромболітичну терапію, черезшкірне коронарне втручання, так і без реперфузії [2].

В Україні на сьогодні у складі ПАТ може бути застосовано тікагрелор або клопідогрель. Найбільша доказова база ефективності та безпечності на сучасному етапі представлена для клопідогрелю. Так, відомі результати двох великих багатоцентрових досліджень: CLARITY-TIMI-28 і СОМMIT/CCS-2. У дослідження CLARITYTIMI-28 взяли 3 491 хворого з ГКС і підйомом сегмента ST до 12 годин у віці до 75 років. Хворих було рандомізовано на дві групи: ті, які одержують ПАТ (клопідогрель у дозі, що насичує, 300 мг/добу з переходом на 75 мг/добу в комбінації з АСК), і ті, які одержують АСК [6, 8]. Призначення ПАТ призвело до зменшення частоти нефатального рецидиву ІМ і смерті від будь-яких причин після закінчення 8 доби на 36 % за рахунок зменшення кількості випадків збереження оклюзії інфаркт-залежної коронарної артерії на 41 % (р < 0,001). Застосування ПАТ сприяло не тільки істотному поліпшенню підтримки повної прохідності інфаркт-залежної коронарної артерії (у 67,8 % у порівнянні з 60,8 %; р < 0,001), а й реперфузії міокарда за даними коронарної ангіографії (з 51,2 до 55,8 %; р = 0,008), зменшенню частоти залишкового тромбозу з 50,8 до 43,0 % (р < 0,001). Ці дані свідчать про доведену високу клінічну ефективність ПАТ у порівнянні з АСК на тлі проведення тромболітичної терапії до 30 доби захворювання у хворих із ГКС із підйомом сегмента ST [3].

Результати клінічної ефективності ПАТ у хворих на ГКС із підйомом сегмента ST отримали підтвердження в ще більшому багатоцентровому рандомізованому дослідженні – COMMIT/CCS-2 (2005). Було прийнято хворих на ГКС із підйомом сегмента ST до 24 годин незалежно від виконання тромболітичної терапії. Первинна доза клопідогрелю була 75 мг, АСК – 162 мг. Установлено, що лікування ПАТ сприяло достовірному зниженню загальної летальності (з 8,1 до 7,5 %), нефатального рецидиву ІМ (з 1,4 до 1,1 %) і сукупності цих подій та ішемічного інсульту (з 10,1 до 9,3 %, тобто на 9,0 %; р = 0,002). Спостерігалося статистично достовірне збільшення частоти кровотеч на 15 %, але в цілому частота важких кровотеч (включно з внутрішньочерепними) не змінилася. Ці дані були підтвердженням доцільності раннього застосування ПАТ у хворих на ГКС із підйомом сегмента ST, що знайшло відображення в європейських і вітчизняних рекомендаціях [2, 4].

Подвійну антитритромбоцитарну терапію, яка поєднує призначення АСК і блокатора рецепторів АДФ (клопідогрель, прасугрель або тікагрелор), рекомендують пацієнтам з ІМ з елевацією сегмента ST, які піддаються первинному черезшкірному коронарному втручанню (ЧКВ) (до 12 місяців) і тромболізису (до 12 місяців), і пацієнтам, які не отримували реперфузійної терапії (до 12 місяців) [7].

Нині ми маємо значний вибір генеричних препаратів клопідогрелю, що можуть бути застосовані під час проведення ПАТ. Однак у хворих на ГКС завжди актуальною є проблема вибору: генерик або оригінальний препарат. Ми пропонуємо власний погляд на цю проблему, що базується на клінічному прикладі.

 

КЛІНІЧНИЙ ПРИКЛАД

Хвора Ш., 60 років, надійшла в кардіологічне відділення КЗ «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології» 2 жовтня 2014 р. о 13:20, переведена з Вінницької обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова (ВОКЛ) зі скаргами на періодичний стискаючий біль за грудиною з іррадіацією в ліву руку, задишку інспіраторного характеру, що посилюється під час найменшого навантаження, підвищену пітливість на тлі больового синдрому.

 

З анамнезу: артеріальна гіпертензія 6–7 років; максимальні цифри артеріального тиску (АТ) – 160/100 мм рт. ст.; постійно антигіпертензивні препарати не приймала. Зазначає, що погіршення стану було з 29 вересня 2014 р., коли вперше в житті виник інтенсивний стискаючий біль у грудній клітці, що супроводжувався «холодним липким потом», відчуттям нестачі повітря, задишкою, потемнінням у очах, головокружінням, вираженою слабкістю в лівій верхній кінцівці. По медичну допомогу звернулася наступного дня до ВОКЛ, із 30.09.2014 р. по 02.10.2014 р. була на обстеженні та лікуванні в реанімаційному відділенні. На електрокардіографії (ЕКГ) від 30.09.2014 р. уперше діагностовано повну блокаду лівої ніжки пучка Гіса. Було визначено маркери некрозу міокарда в динаміці: креатинфосфокіназа (КФК – МВ) – 184,6 од./л (01.10.2014 р.), 125 од./л (02.10.2014 р.); норма < 24 од./л. Тропонін І – 17,6 нг/мл (01.10.2014 р.), 18,88 нг/мл (02.10.2014 р.); норма до 0,04 нг/мл.

У зв’язку з підозрою на гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК) 01.10.2014 р. виконано магнітно-резонансне дослідження головного мозку, виявлено явища дисциркуляторної енцефалопатії 2 ст., з урахуванням клінічних даних – стан після перенесеного ГПМК за ішемічним типом з ураженням басейну дрібних гілок правої середньомозкової артерії.

Під час перебування в реанімаційному відділенні отримувала лікування: ізокет, корвітин, еноксипарин, клопідогрель (генеричний препарат), раміприл, мононітросид, АСК, пантопразол, дексалгін.

Після оцінки результатів біохімічного дослідження 02.10.2014 р. пацієнтку переведено до кардіологічного відділення КЗ «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології» з діагнозом «ІХС. Гострий Q-інфаркт міокарда передньо-бокових відділів лівого шлуночка (29.09.2014 р.). Дифузний атеросклеротичний кардіосклероз. Склероз аорти. Гіпертонічна хвороба, 3 стадія, 3 ступінь, ризик серцево-судинних ускладнень дуже високий. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса, виникла гостро. Серцева недостатність (СН) 2А стадії, ІІІ функціональний клас (ФК) (NYHA). Дисциркуляторна енцефалопатія 2 ступеня змішаного ґенезу (склеротичного, гіпертензивного). Хронічне порушення мозкового кровообігу, переважно в правій частині середньої мозкової артерії (не виключено транзиторну ішемічну атаку (ТІА) – 29.09.2014 р.)».

На момент госпіталізації 02.10.2014 р. больового синдрому за грудиною немає. Об’єктивно: загальний стан середньої важкості. Свідомість ясна. Положення в ліжку активне (режим ліжковий). Шкірні покриви чисті, бліді, звичайної вологості. Підшкірно-жирова клітковина розвинута зверх норми, є надлишкова маса тіла (вага – 65 кг, зріст – 165 см, індекс маси тіла (ІМТ) – 26,7 кг/м2). Периферичні лімфовузли не збільшені. Частота дихання – 19 за 1 хвилину. Сатурація кисню (SaO2) – 94 %. Температура тіла – 36,8 ºС. Під час аускультації над легенями везикулярне жорстке дихання, ослаблене в нижніх відділах з обох боків. Пульс – 78 ударів за 1 хвилину, ритмічний, однаковий на обох руках, твердий. Артеріальний тиск – 130/80 мм рт. ст. Тони серця ритмічні, I тон ослаблений над верхівкою. Язик вологий, помірно обкладений білим нальотом. Живіт м’який, безболісний під час пальпації. Печінка не збільшена. Селезінка не пальпується. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. Нервово-психічна система не змінена, хвора адекватна, контактна, рухи в кінцівках і сила в них збережена, у тому числі й у верхній лівій кінцівці. Кістково-м’язова система без патологічних змін. Периферичних набряків немає.

На ЕКГ від 02.10.2014 р. (на момент госпіталізації) – ритм синусовий, правильний, частота серцевих скорочень (ЧСС) – 60 за 1 хвилину. Різке відхилення електричної осі серця вліво. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса з перевагою блокади передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса (рисунок 1).

 n19s8 fig1a

а

n19s8 fig1b

б

Рисунок 1. Електрокардіограма на момент госпіталізації від 02.10.2014 р.

З урахуванням початку захворювання з 29.10.2014 р. (4 дні тому), того, що немає больового синдрому, а також стабільних гемодинамічних показників на момент госпіталізації було заплановано проведення діагностичної коронаровентрикулографії (КВГ) для визначення подальшої тактики лікування на 03.10.2014 р. Увечері 02.10.2014 р. відбулося підвищення температури тіла у хворої до 37,7 ºС, 03.10.2014 р. о 10:30 раптово виник інтенсивний стискаючий біль за грудиною з іррадіацією в ліву руку, що супроводжувався вираженою загальною слабкістю, пітливістю. Дані ЕКГ від 03.10.2014 р. (під час больового нападу) – без динаміки. У зв’язку з рецидивом больового синдрому, наявністю ознак повної блокади лівої ніжки пучка Гіса за даними ЕКГ хворій в ургентному порядку 03.10.2014 р. проведено КВГ. Перед втручанням хвора прийняла клопідогрель – 300 мг (генеричний препарат), АСК – 300 мг.

Коронаровентрикулографію виконано лівим радіальним доступом, без особливостей. Під час обстеження виявлено: оклюзію проксимальної третини огинаючої гілки (ОГ) лівої коронарної артерії (ЛКА), стеноз проксимальної третини передньої міжшлуночкової гілки (ПМШГ) ЛКА – 80 %, стеноз першої діагональної гілки (Д1) ЛКА – 90 %, стеноз дистальної третини правої коронарної артерії (ПКА) – 95 % (рисунок 2).

n19s8 fig2

Прийнято рішення про стентування ОГ ЛКА, згоду хворої на проведення стентування отримано. Ділянку оклюзії ОГ ЛКА реканалізовано, після предилатації імплантовано стент-систему Kaname 2,5 × 28 мм. Кровообіг у ОГ ЛКА відновлено TIMI-3 (рисунок 3). О 12:30 хвору в стабільному стані, без скарг було переведено в палату інтенсивної терапії під нагляд чергового медперсоналу. О 14:00 стан хворої раптово погіршився, виник інтенсивний стискаючий біль у ділянці нижньої третини грудини, з іррадіацією в епігастральну ділянку. Об’єктивно: загальний стан украй важкий. Шкіра бліда, з сірим відтінком, холодна на дотик, покрита «липким потом», наявний акроціаноз. Гемодинаміка нестійка (згідно з даними моніторування основних життєвих показників і ЕКГ), АТ – 70/40 мм рт. ст. і уповільнення ЧСС – до 42–54 ударів за 1 хвилину, з ознаками повної АВ-блокади, що трансформується в синусову брадикардію після введення розчину атропіну. Частота дихання – 24–26 за 1 хвилину. SaO2 – 88 %. Дихання поверхневе везикулярне, ослаблене в нижніх відділах з обох сторін. Тони серця різко ослаблені. Постійно проводиться моніторування основних життєвих показників. У зв’язку з раптовим погіршенням стану хворій в ургентному порядку було виконано повторну КВГ правим феморальним доступом. Під час КВГ виявлено гострий тромбоз проксимальної третини стента ОГ ЛКА (рисунки 4, 6). Ділянку тромбозу реканалізовано. Виконано аспіраційну тромбектомію. Кровообіг у ОГ ЛКА відновлено TIMI-3 (рисунок 5).

n19s8 fig3

 

n19s8 fig4

Рисунок 4. Коронарографія 2 від 03.10.2014 р.

 

n19s8 fig5

 

Рисунок 5. Коронарографія 2.1 від 03.10.2014 р.

 

n19s8 fig6

Після повторної КВГ проведено корекцію лікування: заміну генеричного препарату на оригінальний клопідогрель (Плавікс) – 150 мг протягом 3 днів, далі – 75 мг 1 раз на добу. Інше лікування – без змін. Стан хворої поліпшився, больовий синдром куповано. Переведено до палати інтенсивної терапії під цілодобовий нагляд медперсоналу. Хвора перебувала на лікуванні в палаті інтенсивної терапії кардіологічного відділення з 02.10.2014 р. по 09.10.2014 р., больовий синдром після повторної реканалізації ОГ ЛКА не рецидивував. Динаміку лабораторних показників представлено в таблиці 1, біохімічні показники – без особливостей.

Таблиця 1. Динаміка лабораторних показників

n19s8 table 1

До післяреанімаційної палати хвору було переведено 09.10.2014 р., там продовжили лікування. Больового синдрому немає, задишка в спокої не турбувала, періодично хвора звертала увагу на відчуття загальної слабкості. Об’єктивно: загальний стан хворої середньої важкості. Шкіра та слизові оболонки звичайного кольору та вологості. Температура тіла – 36,8 ºС. Частота дихання – 18 за 1 хвилину. SaO2 – 96 %. Аускультативно: дихання над легенями везикулярне. Тони серця рівномірно ослаблені над усіма точками аускультації. Артеріальний тиск – 120/80 мм рт. ст., пульс – 64 за 1 хвилину, ритмічний, однаковий на обох руках. Освоєно фізичне навантаження в межах самообслуговування. Було проведено планову КВГ і стентування проксимальної третини ПМШГ ЛКА стент-системою XIENCE 2,5 × 23 мм і стентування дистальної третини ПКА стент-системою XIENCE 2,75 × 12 мм (15.10.2014 р.). Відновлено кровообіг TIMI-3 (рисунки 7, 8).

n19s8 fig7

n19s8 fig8

Після стентування коронарних артерій стан хворої залишався стабільним, без особливостей. Призначено клопідогрель (Плавікс) − 150 мг 1 раз на добу з 15.10.2014 р. по 20.10.2014 р., тобто на 5 днів, далі 75 мг 1 раз на добу протягом 1 року. Ехокардіографічне дослідження (ЕхоКГ) проведено 22.10.2014 р. (рисунок 9).

 

n19s8 fig9a

а

 

n19s8 fig9b

б

Рисунок 9. Ехокардіографічне дослідження від 22.10.2014 р.

 

Аорта: ущільнена, помірно склерозована; 32 мм (норма – до 40 мм). Аортальний клапан: трьохстулковий, розкриття – 18 мм (норма – більше 14 мм), крайовий фіброз стулок. Аортальний кровообіг – 150 см/с (норма – 100–150 см/с), регургітація мінімальна. Ліве передсердя не збільшено; 38 мм. Праве передсердя не збільшено; 33 мм. Порожнина лівого шлуночка не збільшена. Кінцево-систолічний розмір становить 41 мм, кінцево-діастолічний розмір – 53 мм. Кінцевосистолічний об’єм становить 74 мл, кінцево-діастолічний об’єм – 135 мл. Фракція викиду – 45 %, знижена. Міжшлуночкова перетинка потовщена, в діастолу – 12 мм. Задня стінка лівого шлуночка потовщена, в діастолу – 11 мм. Мітральний клапан: мілкий кальцинат задньої стулки. Розкриття – 25 мм, М-подібної форми, протифаза наявна. Мітральний кровотік Е – 73 см/с (норма – до 1 м/с), пік А – 95 см/с, регургітація – 1 ступінь. Трикуспідальний кровотік – 76 см/с (норма – до 100 см/с), регургітація – 1 ступінь. Pg – 31 мм рт. ст. Правий шлуночок не розширений. Передньо-задній розмір – 23 мм (норма – до 26–28 мм). Легенева артерія: кровообіг – 95 см/с (норма – до 100 см/с), регургітація мінімальна. Систолічний тиск у легеневій артерії близько 36 мм рт. ст.

Узагальнення: «Аортосклероз. Мінімальна аортальна регургітація. Концентрична гіпертрофія стінок лівого шлуночка. Серце нормальних розмірів. Камери не розширені. Незначна мітральна регургітація. Систолічна функція лівого шлуночка знижена за рахунок гіпокінезу. Діастолічна дисфункція лівого шлуночка за типом сповільненої релаксації. Незначна легенева гіпертензія. Незначний гіпокінез задньої стінки, гіпокінез базальних сегментів бокової стінки лівого шлуночка».

На ЕКГ від 23.10.2014 р.: без динаміки, зберігається повна блокада лівої ніжки пучка Гіса з перевагою блокади передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса. Діагноз кінцевий клінічний: «ІХС. Гострий Q-інфаркт міокарда передньо-бокової ділянки лівого шлуночка (29.09.2014 р.). Коронаросклероз. На КВГ (03.10.2014 р.) – оклюзія ОГ ЛКА, субоклюзія ПМШГ ЛКА – 80 %, субоклюзія ПКА – 95 %. Стентування ОГ ЛКА (03.10.2014 р.) – 1 стент. Гострий тромбоз стента ОГ ЛКА, повторна ургентна коронарографія, аспіраційна тромбектомія (03.10.2014 р.). Планова коронарографія та стентування ПМШГ ЛКА та ПКА (15.10.2014 р.) – 2 стенти. Гіпертонічна хвороба 3 стадії, 2 ступеня, дуже високий ризик серцево-судинних ускладнень». Ускладнення: «Серцева недостатність 2А, ІІІ ФК, зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка (фракція викиду – 45 %). Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса. Супутній діагноз: «Дисциркуляторна енцефалопатія змішаного ґенезу. Хронічне порушення мозкового кровообігу переважно в правій СМА (не виключено ТІА – 29.09.2014 р.).

З відділення хвору виписали 23 жовтня 2014 р. у задовільному стані, освоєно фізичне навантаження 1000 м у 2 прийоми.

 

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Отже, наведений клінічний випадок є цікавим із точки зору вчасного призначення адекватної ПАТ, зокрема оригінального клопідогрелю, несвоєчасне призначення якого та застосування на початку лікування генеричного препарату, на нашу думку, призвело до гострого тромбозу стента ОГ ЛКА. З 30.09.2014 р. по 03.10.2014 р. хвора приймала генеричний клопідогрель, який виявився неефективним, для попередження розвитку тромбозу коронарних артерій. Під час призначення оригінального клопідогрелю цих ускладнень удалося уникнути. Після аспіраційної тромбектомії (03.10.2014 р.) хворій призначено клопідогрель – 150 мг 1 раз на добу протягом 3 днів, далі 75 мг 1 раз на добу, після планового стентування ПМШГ ЛКА та ПКА було призначено оригінальний клопідогрель – 150 мг 1 раз на добу протягом 5 днів, далі рекомендовано приймати 75 мг 1 раз на добу протягом 1 року.

Власний досвід дозволяє спостерігати випадки неефективності генеричних препаратів у певних клінічних ситуаціях. Безперечно, у сучасній клінічній практиці як в Україні, так і у світі є та можуть бути застосовані генеричні препарати, особливо коли їх ефективність доведено в дослідженнях біоеквівалентності. Водночас наш досвід дозволяє рекомендувати застосування активної антитромбоцитарної терапії пацієнтам із ГКС із застосуванням оригінального препарату, що може забезпечити ефективне лікування, особливо після черезшкірних коронарних втручань.

 

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

Автори не мають конфлікту інтересів, не мають фінансових і особистих відносин, відображають власні спостереження та думку.

 



Mostovoy Y. M.1, Rasputina L. V.1, Didik O. P.2, Danylchuk I. V.2, Solomonchuk A. G.2
1Vinnitsa National Pirogov Memorial Medical University, Vinnitsa, Ukraine
2Communal Enterprise “Vinnitsa Regional Center of Cardiac Pathology”, Vinnitsa, Ukraine

What to choose: the original or generic clopidogrel? Reflections, confrmed by practice

Summary. Despite the introduction of surgical treatment of coronary heart disease, especially acute myocardial infarction, drug therapy is a key to all stages of the treatment of these patients. One of the leading places in the treatment of patients with myocardial infarction holds dual antiplatelet therapy, you want to appoint as soon as possible. The article presents a clinical example of the value of dual antiplatelet therapy in the treatment of patients with myocardial infarction and percutaneous intervention. There is presented the value of the original drug use including clopidogrel antiplatelet with proven effcacy that can prevent acute stent thrombosis and reduce the risk of adverse effects.

Keywords: acute myocardial infarction, РСІ, clopidogrel, dual antiplatelet therapy.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Беш Д. І. Вплив стентування коронарних артерій на вибір та прихильність до подальшого лікування пацієнтів з ішемічною хворобою серця / Д. І. Беш // Український медичний часопис. – 2010. – № 5 (79). – С. 4–9.
  2. Chen K., Glass D., Chiou C., Plauschinat C., Frech F., Harper A., Dubois R. (2004) Adverse effects and reason for switch reported by patients on antihypertensive therapy. American Journal of Hypertension, vol. 17, pp. 26–29.
  3. Sabatine M. S., Cannon C. P., Gibson C. M., López-Sendón J. L., Montalescot G., Theroux P., Claeys M. J., Cools F., Hill K. A., Skene A. M., McCabe C. H., Braunwald E. (2005) Addition of clopidogrel to aspirin and fbrinolytic therapy for myocardial infarction with ST-segment elevation. New England Journal of Medicine, vol. 45, pp. 45–48.
  4. Cardiac Society of Australia and New Zealand (2010) Guidelines for the management of antiplatelet therapy in patients with coronary stents undergoing non-cardiac surgery. Heart, Lung and Circulation, vol. 19, pp. 2–10.
  5. Bhatt D. L., Fox K. A., Hacke W., Berger P. B., Black H. R., Boden W. E., Cacoub P., Cohen E. A., Creager M. A., Easton J. D., Flather M. D., Haffner S. M., Hamm C. W., Hankey G. J., Johnston S. C., Mak K. H., Mas J. L., Montalescot G., Pearson T. A., Steg P. G., Steinhubl S. R., Weber M. A., Brennan D. M., Fabry-Ribaudo L., Booth J., Topol E. J. (2006) Clopidogrel and aspirin versus aspirin alone for the prevention of atherothrombotic events. New England Journal of Medicine, vol. 43, pp. 27–30.
  6. Steinhubl S. R., Berger P. B., Mann J. T. 3rd, Fry E. T., DeLago A., Wilmer C., Topol E. J. (2002) Clopidogrel for the Reduction of Events During Observation. Early and sustained dual oral antiplatelet therapy following percutaneous coronary intervention: a randomized controlled trial. Journal of the American Medical Association, vol. 53, pp. 18–23.
  7. Grines C. L., Bonow R. O., Casey D. E. Jr., Gardner T. J., Lockhart P. B., Moliterno D. J., O’Gara P., Whitlow P. (2007) Prevention of premature discontinuation of dual antiplatelet therapy in patients with coronary artery stents: a science advisory from the American Heart Association, American College of Cardiology, Society for Cardiovascular Angiography and Interventions, American College of Surgeons, and American Dental Association, with representation from the American College of Physicians. Circulation, vol. 115, pp. 813–818.
  8. Eshaghian S., Kaul S., Amin S., Shah P. K., Diamond G. A. (2007) Role of clopidogrel in managing atherothrombotic cardiovascular disease. Annals of Internal Medicine, vol. 146, pp. 434–441.


REFERENCES

  1. Besh D. I. (2010) Vplyv stentuvannia koronarnykh arterii na vybir ta prykhylnist do podalshoho likuvannia patsiientiv z ishemichnoiu khvoroboiu sertsia [Effect of coronary artery stenting on the selection and commitment to the future treatment of patients with coronary heart disease]. Ukrainskyi medychnyi chasopys, vol. 79, no. 5, pp. 4–9. (in Ukr.)
  2. Chen K., Glass D., Chiou C., Plauschinat C., Frech F., Harper A., Dubois R. (2004) Adverse effects and reason for switch reported by patients on antihypertensive therapy. American Journal of Hypertension, vol. 17, pp. 26–29.
  3. Sabatine M. S., Cannon C. P., Gibson C. M., López-Sendón J. L., Montalescot G., Theroux P., Claeys M. J., Cools F., Hill K. A., Skene A. M., McCabe C. H., Braunwald E. (2005) Addition of clopidogrel to aspirin and fbrinolytic therapy for myocardial infarction with ST-segment elevation. New England Journal of Medicine, vol. 45, pp. 45–48.
  4. Cardiac Society of Australia and New Zealand (2010) Guidelines for the management of antiplatelet therapy in patients with coronary stents undergoing non-cardiac surgery. Heart, Lung and Circulation, vol. 19, pp. 2–10.
  5. Bhatt D. L., Fox K. A., Hacke W., Berger P. B., Black H. R., Boden W. E., Cacoub P., Cohen E. A., Creager M. A., Easton J. D., Flather M. D., Haffner S. M., Hamm C. W., Hankey G. J., Johnston S. C., Mak K. H., Mas J. L., Montalescot G., Pearson T. A., Steg P. G., Steinhubl S. R., Weber M. A., Brennan D. M., Fabry-Ribaudo L., Booth J., Topol E. J. (2006) Clopidogrel and aspirin versus aspirin alone for the prevention of atherothrombotic events. New England Journal of Medicine, vol. 43, pp. 27–30.
  6. Steinhubl S. R., Berger P. B., Mann J. T. 3rd, Fry E. T., DeLago A., Wilmer C., Topol E. J. (2002) Clopidogrel for the Reduction of Events During Observation. Early and sustained dual oral antiplatelet therapy following percutaneous coronary intervention: a randomized controlled trial. Journal of the American Medical Association, vol. 53, pp. 18–23.
  7. Grines C. L., Bonow R. O., Casey D. E. Jr., Gardner T. J., Lockhart P. B., Moliterno D. J., O’Gara P., Whitlow P. (2007) Prevention of premature discontinuation of dual antiplatelet therapy in patients with coronary artery stents: a science advisory from the American Heart Association, American College of Cardiology, Society for Cardiovascular Angiography and Interventions, American College of Surgeons, and American Dental Association, with representation from the American College of Physicians. Circulation, vol. 115, pp. 813–818.
  8. Eshaghian S., Kaul S., Amin S., Shah P. K., Diamond G. A. (2007) Role of clopidogrel in managing atherothrombotic cardiovascular disease. Annals of Internal Medicine, vol. 146, pp. 434–441.

Стаття надійшла в редакцію 03.09.2015 р.