Кардиология

Saturday
Nov 17th

Вход/Регистрация

Вплив 6-місячного лікування різними варіантами антиаритмічної терапії на добову структуру частоти серцевих скорочень і порушень серцевого ритму в пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими нападами фібриляції передсердь

Печать PDF


УДК 616.12–008.331.1+616.12–008.313.2:616.12–008.318–08

Іванов В. П., Данілевич Т. Д.


Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна


РЕЗЮМЕ

Мета дослідження. Оцінити вплив 6-місячного лікування різними варіантами антиаритмічної терапії на добову структуру частоти серцевих скорочень (ЧСС) і порушень серцевого ритму в пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) та частими нападами фібриляції передсердь (ФП).

Матеріали і методи. Обстежено 146 пацієнтів із ГХ ІІ стадії і частими нападами ФП віком від 37 до 86 (у середньому 61,2 ± 0,7) років. Усім обстеженим у зв’язку з наявністю в них частих симптомних нападів ФП було призначено постійну антиаритмічну терапію, а також проведено добовий моніторинг ЕКГ на початку дослідження та через 6 місяців після підбору ефективної антиаритмічної терапії.

Результати. У групі пропафенону динаміка зниження ЧССден, ЧССніч, ЧССдоб, співвідношення дисперсії P–Q/Q–T була більш вираженою порівняно з іншими варіантами антиаритмічної терапії (р < 0,001, р = 0,002, р = 0,04). Відсоток пацієнтів з повним зникненням парних і групових суправентрикулярних екстрасистолій (СЕ) (р = 0,04) та повним зникненням безбольової ішемії міокарда (ББІМ) був значно вищим, ніж у групі етацизину при невагусних варіантах ФП (р = 0,04). Відсоток пацієнтів з повним зникненням епізодів суправентрикулярної тахікардії (СВТ)/тріпотіння передсердь (ТП) був достовірно вищим порівняно з групою етацизину при вагусному варіанті ФП (р = 0,04).

На фоні 6-місячного приймання етацизину в пацієнтів із вагусним варіантом ФП відсоток пацієнтів з повним зникненням СЕ (р = 0,05), а також динаміка зменшення дисперсії інтервалу P–Q були більш вираженими, ніж у групі пропафенону (р = 0,002). Виявлено достовірну різницю співвідношення дисперсії P–Q/Q–T порівняно з групами етацизину при невагусних варіантах ФП та групою етацизин + бісопролол (р = 0,01, р = 0,007).

На фоні 6-місячного приймання етацизину в пацієнтів з невагусними варіантами ФП спостерігалося достовірне зменшення ЧССден (р < 0,001), ЧССдоб (р < 0,001), циркадного індексу (р = 0,004), загальної кількості, парних і групових СЕ (р = 0,05, р <0,0001) та шлуночкових екстрасистол (р < 0,05), дисперсії інтервалу P–Q (р < 0,01) та Q–T (р < 0,001), а також підвищення ЧССніч (р < 0,05). Динаміка зниження циркадного індексу була більш вираженою порівняно з усіма іншими групами, а також динаміка дисперсії інтервалу P–Q була достовірно більшою порівняно з групою пропафенону.

На фоні 6-місячного приймання комбінації етацизин + бісопролол динаміка зниження ЧССніч була більш вираженою порівняно з групою етацизину при невагусних варіантах ФП (р = 0,002), а динаміка дисперсії інтервалу P–Q – більш вираженою порівняно з групою пропафенону (р < 0,0001). Відсоток пацієнтів з повним зникненням СЕ був достовірно вищим, ніж у групі пропафенону (р = 0,03).

Висновки. У хворих із ГХ та з частими нападами ФП на фоні 6-місячного приймання всіх варіантів антиаритмічного лікування спостерігалися схожі тенденції динаміки холтерівського моніторингу ЕКГ, однак різні варіанти антиаритмічного лікування мали свої особливості щодо впливу на структуру ЧСС і порушень серцевого ритму.

Ключові слова: гіпертонічна хвороба, фібриляція передсердь, антиаритмічні препарати, етацизин, пропафенон, холтерівський моніторинг ЕКГ.