Кардиология

Monday
Oct 22nd

Вход/Регистрация

№ 2 (31) 2018

Прес-реліз

Нові аналізи дослідження RE-VERSE AD™ надають додаткові відомості стосовно впливу Праксбайнду (ідаруцизумабу) на пацієнтів, які отримують препарат Прадакса® (дабігатрану етексилат), з приводу шлунково-кишкової кровотечі, або тих, хто потребує невідкладного хірургічного втручання

 

– Додаткові дослідження підтверджують, що ідаруцизумаб негайно скасовує антикоагулянтний ефект дабігатрану в пацієнтів у разі виникнення екстрених випадків [1, 2].

– Субаналізи RE-VERSE AD™, найбільшого дослідження, метою якого є вивчення препарату зворотної дії для перорального антикоагулянту, який не є антагоністом вітаміну K (НОАК), представлені на наукових сесіях Американської асоціації кардіологів у 2017 році [1, 2].

Інгельхайм, Німеччина, 14 листопада 2017 р. – компанія «Берінгер Інгельхайм» поінформувала про результати двох субаналізів фази III дослідження RE-VERSE AD™ [1, 2]. Під час проведення субаналізів оцінювали безпеку та ефективність ідаруцизумабу (який представлений на ринку під назвою Праксбайнд) щодо скасування антикоагулянтного ефекту дабігатрану етексилату (який представлений на ринку під назвою Прадакса®) у пацієнтів у різноманітних надзвичайних ситуаціях. Такі ситуації можуть супроводжуватися гострою кровотечею або потребувати невідкладної хірургічної операції чи ортопедичного, судинного, абдомінального втручання. Аналізи були представлені на наукових сесіях Американської асоціації кардіологів (AHA) у 2017 році в Анагаймі, Каліфорнія, США. Вони надають додаткові відомості щодо використання ідаруцизумабу в пацієнтів зі шлунково-кишковою кровотечею або тих, хто потребує невідкладного хірургічного втручання.

«Дослідження RE-VERSE AD підтвердило, що ідаруцизумаб може скасувати антикоагулянтний ефект дабігатрану протягом декількох хвилин, дозволяючи лікарям швидко ініціювати невідкладні процедури для пацієнтів, які потребують термінового хірургічного втручання або зазнають неконтрольованих кровотеч», – зазначив Чарльз Поллак, MD, провідний дослідник RE-VERSE AD™, професор з питань невідкладної медичної допомоги, медичний коледж Сідні Кіммеля в Університеті Томаса Джефферсона, Філадельфія, США. «Ці нові аналізи додатково підтверджують потенціал ідаруцизумабу в підвищенні якості медичної допомоги для людей із фібриляцією передсердь», – додав він.

Один із субаналізів був орієнтований на пацієнтів із шлунково-кишковими кровотечами, що є найпоширенішим типом кровотеч серед пацієнтів, які були включені в дослідження щодо гострої кровотечі [2]. Із зареєстрованих 137 пацієнтів зі шлунково-кишковою кровотечею повне скасування антикоагулянтного ефекту дабігатрану спостерігалося більш ніж у 95 % пацієнтів. Медіана часу до припинення кровотечі після застосування ідаруцизумабу становила менше 3 годин, якщо було визначено локалізацію кровотечі в шлунково-кишковому тракті, і 6,4 години, якщо ні.

Показники смертності та тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів зі шлунково-кишковою кровотечею узгоджуються із загальними висновками дослідження RE-VERSE AD™. У субаналізі, представленому в анотаціях, через 90 днів показник тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів зі шлунково-кишковою кровотечею дорівнював 5,1 % порівняно з 6,3 % у пацієнтів без шлунково-кишкових кровотеч. Смертність протягом перших п’яти днів після застосування у пацієнтів зі шлунково-кишковою кровотечею становила 6 %, порівняно з 9 % у пацієнтів без шлунково-кишкових кровотеч. Через 90 днів показник смертності сягав 16 % та 23 % відповідно [2].

На сесіях AHA також були представлені оновлені результати оцінювання періпроцедурних кровотеч у пацієнтів, які потребують екстреного хірургічного втручання [1]. Ідаруцизумаб швидко і повністю скасував антикоагулянтний ефект дабігатрану майже у 98 % пацієнтів, що підтверджувалося результатами вимірювання розведеного тромбінового часу (рТЧ). Медіана часу між застосуванням ідаруцизумабу та початком хірургічної операції становила 1,7 год для операцій на черевній порожнині, 1,9 год –ортопедичних операцій, 1,4 год – операцій на судинах, 1,3 год – для дренування, 1,2 год – для катетеризації. Серед цих пацієнтів періпроцедурні кровотечі були визнані «нормальними» (якщо антикоагуляція була відсутня) більш ніж у 92 % пацієнтів, яким виконували всі зазначені типи хірургічного втручання. Серед пацієнтів, які потребували екстреної хірургічної операції, у жодного не було зареєстровано тяжкої періпроцедурної кровотечі (тяжкого рефрактерного крововиливу). RE-VERSE AD™ являло собою єдине дослідження, метою якого було вивчення скасування антикоагуляційного ефекту серед пацієнтів, які потребують хірургічного втручання.

«Субаналізи дослідження RE-VERSE AD, представлені на наукових сесіях AHA, надають додаткові відомості в двох значущих галузях для пацієнтів та лікарів», – зазначив професор Йорг Крейцер, віце-президент з медицини, відділ серцево-судинних захворювань, компанія «Берінгер Інгельхайм». «У житті часто виникають надзвичайні ситуації, зокрема в пацієнтів, які отримують антикоагулянти. Розуміння того, що існує препарат швидкої зворотної дії, дуже заспокоює пацієнтів та їхніх лікарів. Ось чому ми продовжуємо докладати всіх зусиль для розширення глобальної доступності ідаруцизумабу, препарату зворотної дії для дабігатрану».

 

Артеріальна гіпертензія у хворого з порушеннями ліпідного обміну: з чого починати лікування?

ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ



УДК 616.12:616.379–008.64

Батушкін В. В.


Київський медичний університет УАНМ, м. Київ, Україна Київська міська клінічна лікарня № 5, м. Київ, Україна


Резюме. У статті на підставі клінічного випадку обґрунтовано необхідність призначення статинів хворому з артеріальною гіпертензією (АГ). Наведено клінічний випадок спостереження та лікування АГ у 47-річного пацієнта з дисліпідемією на різних часових етапах, з подальшим аналізом сучасної інформації про комбінацію статинів та гіпотензивних засобів – сартанів – у процесі ведення хворих з високим кардіоваскулярним ризиком. Після декількох років ефективного гіпотензивного лікування артеріальний тиск хворого стабілізувався на цільових рівнях. Він кинув палити, нормалізував вагу тіла. Залишилася асимптомна дисліпідемія, яку він медикаментозно не контролював. Під час передостаннього візиту в пацієнта був виявлений неоклюзивний атеросклероз судин нижніх кінцівок, що перебігав асимптомно.

З огляду на ознаки судинного атеросклерозу пацієнт потрапляє в групу високого кардіоваскулярного ризику. Йому потрібно призначити інтенсивну статинотерапію. У цьому випадку важливо вибрати найбільш ефективний і безпечний препарат і відповідну дозу. При перегляді клінічного випадку комбінованого лікування нашого пацієнта кандесартаном (Кантаб) та аторвастатином (Толевас), слід звернути увагу на два моменти, що спровокували розвиток периферійного атеросклерозу. По-перше, до нас звернувся пацієнт молодого віку із симптомами гіпертонії, які вважалися основними для встановлення діагнозу та вибору терапії. Унаслідок цього він і отримував досить ефективне гіпотензивне лікування. Супутня дисліпідемія мала субклінічний характер, і пацієнт самостійно перестав приймати статини. Високий загальний холестерин вважався лише фактором ризику. По-друге, у своїх медичних рекомендаціях ми керувалися критеріями оцінювання ступеня кардіоваскулярного ризику у хворих з АГ (наказ МОЗ України від 24.05.2012 р. № 384) і тому не наполягали на деяких етапах лікування інтенсивної статинотерапії, як це рекомендується Європейськими та Північноамериканськими рекомендаціями 2017 року.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія в пацієнта середнього віку, модифіковані фактори ризику, дисліпідемія, субклінічний атеросклероз, особливості лікування.


Варіабельність артеріального тиску: клінічне значення та можливості корекції


УДК 616.12–008.331.1–085

Німцович Т. І.1, 2, Кравченко А. М.1


Інформація про авторів
1Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна
2Обласний кардіологічний диспансер, м. Хмельницький, Україна


Резюме. Обговорюються питання варіабельності артеріального тиску як фактора ризику інсульту, інфаркту міокарда та інших серцево-судинних ускладнень. Останніми роками міжвізитна варіабельність артеріального тиску привертає велику увагу як чинник, асоційований з прогнозом на тлі тривалої антигіпертензивної терапії. В огляді представлено дослідження, з яких видно, що використання окремих гіпотензивних препаратів (амлодипін, окремі діуретики) дозволяє знизити міжвізитну варіабельність артеріального тиску, що асоціюється зі зменшенням серцево-судинного ризику в клінічній практиці. Клінічне значення міжвізитної варіабельності та можливості її медикаментозної корекції вимагають подальших досліджень.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, артеріальний тиск, варіабельність, блокатори кальцієвих каналів.


Артериальная гипертензия на основе доказательств (конец 2017 – начало 2018 года)


УДК 612.143:616.12–008.331.1

Васкес Абанто А. Э.1, Васкес Абанто Х. Э.2 


Информация об авторах
1Центр первичной медико-санитарной помощи № 1, г. Киев, Украина
2Центр первичной медико-санитарной помощи № 2, г. Киев, Украина


Резюме. Хотя медикаментозное лечение артериальной гипертензии (АГ) широко известно, исследования данного вопроса все же остаются актуальными, предполагающими поиски новых вариантов и комбинаций. Существует явная потребность в новых терапевтических подходах, особенно для оптимизации управления артериальным давлением (АД) у пациентов с резистентной АГ. Кроме того, в зависимости от применяемых пороговых значений АГ подход к ее лечению может иметь свои особенности. В настоящее время основными терапевтическими группами, которые используются для ведения пациентов с АГ, являются: ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента, блокаторы рецепторов ангиотензина, блокаторы кальциевых каналов, β-адренергические блокаторы, диуретики, ингибиторы ренина. Руководящие принципы по управлению АГ у взрослых восьмого Объединенного национального комитета (Eighth Joint National Committee – JNC-8) смягчают цели, а также пороги АД для начала соответствующего лечения, руководствуясь, как и прежде, возрастными категориями пациентов, а также наличием сопутствующих заболеваний (в частности сахарного диабета и болезней почек). Как и любая другая рекомендация, протокол или руководство как руководящие принципы не являются заменой для клинических решений практикующего врача и должны тщательно включать и рассматривать клинические характеристики и обстоятельства каждого пациента индивидуально. Назначения препаратов длительного действия являются предпочтительными, поскольку приверженность к лечению со стороны пациента в таких случаях лучше, затраты меньше, контроль показателей АД является постоянным и плавным. К тому же такое лечение обеспечивает защиту от любого риска внезапной смерти, инфаркта миокарда и инсульта (острого нарушения мозгового кровообращения) из-за внезапного повышения АД после ночного сна.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, артериальное давление, фактор риска, сердечно-сосудистое заболевание, доказательство.


Фактори, що визначають якість життя в оперованих та неоперованих дорослих із вродженими вадами серця із серцевою недостатністю


https://doi.org/10.30702/card:sp.2018.06.031/s2
УДК 616–007–053.1:616–126:616–053.81:303.627:57.048:613.86

Лебідь І. Г.1, Сидоренко А. Ю.1, Лєбєдь Є. І.1, 2


Інформація про авторів: 1ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», м. Київ, Україна
2Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна


Резюме. У статті наведено результати аналізу факторів, що визначають якість життя, пов’язану зі здоров’ям (ЯЖПЗ), в оперованих і неоперованих дорослих на підставі оцінювання 456 пацієнтів із вродженими вадами серця (ВВС), які становили основну групу, та 79 практично здорових дорослих контрольної групи. Аналіз взаємозв’язків (методом рангової кореляції Спірмена) показав дуже слабкий взаємозв’язок (r = –0,07; p < 0,05) між тяжкістю вроджених аномалій серця та показниками, що відповідають ЯЖПЗ. Між показниками функціонального класу серцевої недостатності за NYHA, фракцією викиду лівого шлуночка та результатами опитувальника якості життя було виявлено помірний кореляційний зв’язок (r = –0,52; p < 0,05 та r = –0,44; p < 0,05 відповідно). Функціональний статус дорослих із ВВС є визначальним у зв’язку з відповідною оцінкою ЯЖПЗ. Особи з ВВС, у яких діагностовано тяжку та помірно тяжку вроджену аномалію серця, але з добрим та збереженим функціональним статусом, мають достатньо високі показники ЯЖПЗ. Щодо пацієнтів молодшого віку, можна стверджувати про їх достатньо високий рівень якості життя, погіршення цих показників відзначають у хворих після 40 років.

Ключові слова: вроджені вади серця, дорослі, анкетування, якість життя, фактори.


Страница 1 из 2