Кардиология

Friday
Jun 22nd

Вход/Регистрация

№ 2 (31) 2018

Артеріальна гіпертензія у хворого з порушеннями ліпідного обміну: з чого починати лікування?

ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ



УДК 616.12:616.379–008.64

Батушкін В. В.


Київський медичний університет УАНМ, м. Київ, Україна Київська міська клінічна лікарня № 5, м. Київ, Україна


Резюме. У статті на підставі клінічного випадку обґрунтовано необхідність призначення статинів хворому з артеріальною гіпертензією (АГ). Наведено клінічний випадок спостереження та лікування АГ у 47-річного пацієнта з дисліпідемією на різних часових етапах, з подальшим аналізом сучасної інформації про комбінацію статинів та гіпотензивних засобів – сартанів – у процесі ведення хворих з високим кардіоваскулярним ризиком. Після декількох років ефективного гіпотензивного лікування артеріальний тиск хворого стабілізувався на цільових рівнях. Він кинув палити, нормалізував вагу тіла. Залишилася асимптомна дисліпідемія, яку він медикаментозно не контролював. Під час передостаннього візиту в пацієнта був виявлений неоклюзивний атеросклероз судин нижніх кінцівок, що перебігав асимптомно.

З огляду на ознаки судинного атеросклерозу пацієнт потрапляє в групу високого кардіоваскулярного ризику. Йому потрібно призначити інтенсивну статинотерапію. У цьому випадку важливо вибрати найбільш ефективний і безпечний препарат і відповідну дозу. При перегляді клінічного випадку комбінованого лікування нашого пацієнта кандесартаном (Кантаб) та аторвастатином (Толевас), слід звернути увагу на два моменти, що спровокували розвиток периферійного атеросклерозу. По-перше, до нас звернувся пацієнт молодого віку із симптомами гіпертонії, які вважалися основними для встановлення діагнозу та вибору терапії. Унаслідок цього він і отримував досить ефективне гіпотензивне лікування. Супутня дисліпідемія мала субклінічний характер, і пацієнт самостійно перестав приймати статини. Високий загальний холестерин вважався лише фактором ризику. По-друге, у своїх медичних рекомендаціях ми керувалися критеріями оцінювання ступеня кардіоваскулярного ризику у хворих з АГ (наказ МОЗ України від 24.05.2012 р. № 384) і тому не наполягали на деяких етапах лікування інтенсивної статинотерапії, як це рекомендується Європейськими та Північноамериканськими рекомендаціями 2017 року.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія в пацієнта середнього віку, модифіковані фактори ризику, дисліпідемія, субклінічний атеросклероз, особливості лікування.


 

Варіабельність артеріального тиску: клінічне значення та можливості корекції


УДК 616.12–008.331.1–085

Німцович Т. І.1, 2, Кравченко А. М.1


Інформація про авторів
1Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна
2Обласний кардіологічний диспансер, м. Хмельницький, Україна


Резюме. Обговорюються питання варіабельності артеріального тиску як фактора ризику інсульту, інфаркту міокарда та інших серцево-судинних ускладнень. Останніми роками міжвізитна варіабельність артеріального тиску привертає велику увагу як чинник, асоційований з прогнозом на тлі тривалої антигіпертензивної терапії. В огляді представлено дослідження, з яких видно, що використання окремих гіпотензивних препаратів (амлодипін, окремі діуретики) дозволяє знизити міжвізитну варіабельність артеріального тиску, що асоціюється зі зменшенням серцево-судинного ризику в клінічній практиці. Клінічне значення міжвізитної варіабельності та можливості її медикаментозної корекції вимагають подальших досліджень.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, артеріальний тиск, варіабельність, блокатори кальцієвих каналів.


Артериальная гипертензия на основе доказательств (конец 2017 – начало 2018 года)


УДК 612.143:616.12–008.331.1

Васкес Абанто А. Э.1, Васкес Абанто Х. Э.2 


Информация об авторах
1Центр первичной медико-санитарной помощи № 1, г. Киев, Украина
2Центр первичной медико-санитарной помощи № 2, г. Киев, Украина


Резюме. Хотя медикаментозное лечение артериальной гипертензии (АГ) широко известно, исследования данного вопроса все же остаются актуальными, предполагающими поиски новых вариантов и комбинаций. Существует явная потребность в новых терапевтических подходах, особенно для оптимизации управления артериальным давлением (АД) у пациентов с резистентной АГ. Кроме того, в зависимости от применяемых пороговых значений АГ подход к ее лечению может иметь свои особенности. В настоящее время основными терапевтическими группами, которые используются для ведения пациентов с АГ, являются: ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента, блокаторы рецепторов ангиотензина, блокаторы кальциевых каналов, β-адренергические блокаторы, диуретики, ингибиторы ренина. Руководящие принципы по управлению АГ у взрослых восьмого Объединенного национального комитета (Eighth Joint National Committee – JNC-8) смягчают цели, а также пороги АД для начала соответствующего лечения, руководствуясь, как и прежде, возрастными категориями пациентов, а также наличием сопутствующих заболеваний (в частности сахарного диабета и болезней почек). Как и любая другая рекомендация, протокол или руководство как руководящие принципы не являются заменой для клинических решений практикующего врача и должны тщательно включать и рассматривать клинические характеристики и обстоятельства каждого пациента индивидуально. Назначения препаратов длительного действия являются предпочтительными, поскольку приверженность к лечению со стороны пациента в таких случаях лучше, затраты меньше, контроль показателей АД является постоянным и плавным. К тому же такое лечение обеспечивает защиту от любого риска внезапной смерти, инфаркта миокарда и инсульта (острого нарушения мозгового кровообращения) из-за внезапного повышения АД после ночного сна.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, артериальное давление, фактор риска, сердечно-сосудистое заболевание, доказательство.


Фактори, що визначають якість життя в оперованих та неоперованих дорослих із вродженими вадами серця із серцевою недостатністю


https://doi.org/10.30702/card:sp.2018.06.031/s2
УДК 616–007–053.1:616–126:616–053.81:303.627:57.048:613.86

Лебідь І. Г.1, Сидоренко А. Ю.1, Лєбєдь Є. І.1, 2


Інформація про авторів: 1ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», м. Київ, Україна
2Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна


Резюме. У статті наведено результати аналізу факторів, що визначають якість життя, пов’язану зі здоров’ям (ЯЖПЗ), в оперованих і неоперованих дорослих на підставі оцінювання 456 пацієнтів із вродженими вадами серця (ВВС), які становили основну групу, та 79 практично здорових дорослих контрольної групи. Аналіз взаємозв’язків (методом рангової кореляції Спірмена) показав дуже слабкий взаємозв’язок (r = –0,07; p < 0,05) між тяжкістю вроджених аномалій серця та показниками, що відповідають ЯЖПЗ. Між показниками функціонального класу серцевої недостатності за NYHA, фракцією викиду лівого шлуночка та результатами опитувальника якості життя було виявлено помірний кореляційний зв’язок (r = –0,52; p < 0,05 та r = –0,44; p < 0,05 відповідно). Функціональний статус дорослих із ВВС є визначальним у зв’язку з відповідною оцінкою ЯЖПЗ. Особи з ВВС, у яких діагностовано тяжку та помірно тяжку вроджену аномалію серця, але з добрим та збереженим функціональним статусом, мають достатньо високі показники ЯЖПЗ. Щодо пацієнтів молодшого віку, можна стверджувати про їх достатньо високий рівень якості життя, погіршення цих показників відзначають у хворих після 40 років.

Ключові слова: вроджені вади серця, дорослі, анкетування, якість життя, фактори.


Аналіз впливу особливостей добового профілю артеріального тиску на структурно-функціональний стан серця у хворих з артеріальною гіпертензією ІІ стадії залежно від I/D поліморфізму гена ангіотензинперетворюючого ферменту


https://doi.org/10.30702/card:sp.2018.06.031/s1
УДК 616.12–008.331.1–008–071:575.22

Колесник Т. В., Єгоров К. Ю., Косова Г. А.,


ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна


Резюме. Метою роботи було вивчити взаємозв’язок I/D поліморфізму гена ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) з характеристиками добового профілю артеріального тиску та структурно-функціонального стану серця у хворих з артеріальною гіпертензією ІІ стадії. Було обстежено 72 пацієнти з артеріальною гіпертензією II стадії. Усім пацієнтам було проведено дослідження І/D поліморфізму гена АПФ. Наведені в нашій роботі результати показали, що при зіставних рівнях середньодобового, середньоденного та в нічні години САТ і ДАТ встановлено суттєву різницю за впливом окремих характеристик добового профілю артеріального тиску на структурно-функціональний стан серця у хворих залежно від І/D поліморфізму гена АПФ.

Ключові слова: ангіотензинперетворюючий фермент, інсерція/делеція, поліморфізм, генотипи, артеріальна гіпертензія.


Страница 1 из 2