Кардиология

Sunday
Oct 21st

Вход/Регистрация

Вісцеральна корекція як неінвазивний метод лікування захворювань внутрішніх органів. Випадок успішного лікування аденоміозу 3-го ступеня

Печать PDF

УДК 616.1/4–07–08

 

Чайка В. І.


Інформація про автора:
Приватна клініка вісцеротерапії, м. Ірпінь, Україна


Резюме. Аденоміозом, або ендометріозом, прийнято вважати захворювання матки, за якого наявність функціонально активних залоз і строми ендометрія, що вистилають внутрішню оболонку порожнини матки, виявляють у м’язовому шарі органа. Згідно зі статистикою, ендометріоз діагностують у 176 млн жінок (кожна десята жінка на планеті). Аденоміоз не рідко поєднується із гіперпластичними процесами в ендометрії, і частота його появи, за даними літератури, становить 31,4–32,7 %. Небезпечність поєднання аденоміозу та поліпів ендометрія в тому, що вони призводять до безпліддя в 40–45 % випадків і у 50 % випадків – до розвитку раку ендометрія. Медикаментозна корекція та хірургічні методи лікування не мають 100-відсоткової ефективності та призводять до частих рецидивів, що тягне за собою катастрофічне зниження оваріального резерву та збільшує ризик безпліддя в жінок дітородного віку.

У роботі наведений метод неінвазивного лікування аденоміозу в поєднанні із поліпозом матки, що включає вісцеральну корекцію та вертебротерапію. Підтвердженням діагнозу стало ультразвукове дослідження методом трансвагінального дослідження органів малого таза. Після проведеного лікування методом, що включав вісцеральну корекцію та вертебротерапію, стан пацієнтки значно покращився, нормалізувався менструальний цикл, зникли нерегулярні болючі менструації та ациклічні кров’янисті виділення зі статевих шляхів. На основі двократного проведення трансвагінального УЗД з інтервалом 2,5 міс. дані щодо поліпів та аденоміозу відсутні.

Ключові слова: аденоміоз, ендометріоз, вісцеральна корекція, вертебротерапія, вісцеральна остеопатія, неінвазивні методи лікування, гістероскопія.


Вісцеротерапія, або вісцеральна корекція, як неінвазивний метод лікування захворювань внутрішніх органів офіційно визнаний у Швеції, Данії, США, Австралії, Великобританії, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Іспанії та Ісландії. У таких країнах, як Німеччина, Австрія, Канада, цей метод (вісцеральна остеопатія) перебуває в процесі регламентації.

 

За панівною думкою, вісцеральна корекція внутрішніх органів – поліфункціональний метод, який здійснює етіопатогенетичний вплив, відновлює біомеханіку органа та є універсальним у комплексному лікуванні пацієнтів з патологією внутрішніх органів. Нараховується декілька напрямів втручання, ефективність і безпечність кожного з них доведена в багатьох наукових і клінічних дослідженнях (Гойденко B. C. і співавт., 1988; Богданова Н. Н., 2001; Єгорова І. А., 2003; Іваннікова Є. В., 2000; Кравченко Т. І., 2000; Євдокименко Є. Г., 2010; Moskalenko Y. et al., 1998; Kuchera M. L. et al., 2007; та ін.). На наш погляд, поєднання вісцеральної корекції з методами вертебротерапії, рефлексотерапії доповнюють та посилюють ефективність одне одного. За останні десятиріччя спостерігалася певна еволюція методів вісцеральної корекції, зокрема відбулося спрощення методики, уніфікування методології, розширився перелік захворювань, які підлягають ефективному лікуванню.

У статті наведено приклад лікування пацієнтки К., 25 років, яка звернулась у нашу клініку з приводу задавненого аденоміозу 4-го ступеня в поєднанні із множинними поліпами ендометрія.

Пацієнтка звернулась у нашу клініку 09.10.2017 р. Молода жінка вважає себе хворою з жовтня 2016 року, коли вперше з’явилася патологічна симптоматика – виникли нерегулярні болючі менструації, ациклічні кров’янисті виділення зі статевих шляхів.

Декілька місяців лікувалася безрезультатно в гінекологів-ендокринологів за місцем проживання. Уперше діагноз аденоміозу було встановлено 06.02.2017 р. на основі клінічних даних, лабораторних досліджень та УЗД в одній із приватних клінік міста Києва. Як основний метод діагностики проводили УЗД внутрішніх статевих органів (рисунок 1).

 n30s7 fig1

 Рисунок 1. УЗД-картина аденоміозу. Пацієнтка К., 25 років, 06.02.2017 р.

 

Як видно з рисунка 1, відзначаються зміни ехогенності та неоднорідність структури міометрія. Тіло матки – 62 × 43,3 × 52,5 мм, округлої форми, ехогенність міометрія змінена, структура міометрія неоднорідна, додаткові утворення в порожнині матки не візуалізуються.

Лікар рекомендував приймати Дидрогестерон (Дуфастон) у дозі 10 мг з 3-го по 5-й день менструального циклу впродовж 6 міс. та транексамову кислоту (Транексам) по 2 таблетки (500 мг) 3 рази на день упродовж 3 днів. Однак після рекомендованої терапії, зі слів пацієнтки К., полегшення не було, і симптоматика продовжувалась. Пізніше 24.04.2017 р. пацієнтка звернулася в іншу приватну клініку, де було відзначено подальше прогресування патології яєчників (рисунок 2).

n30s7 fig2

 Рисунок 2. УЗД-картина з доплером судин матки та придатків. Пацієнтка К., 25 років, 24.04.2017 р.

 

На основі даних УЗД від 24.04.2017 р. було підтверджено діагноз «ендометріоз, дифузна форма» та виявлені множинні поліпи ендометрія, що свідчило про прогресування цього захворювання.

Згідно з рисунком 2, тіло матки чітко візуалізується, розміри 62,3 × 44 × 52,9 мм, матка розміщена anteflexio, форма округла, контури рівні, чіткі, структура міометрія неоднорідна, ехогенність міометрія змінена. Товщина ендометрія становить 6,7 мм, у дні матки – 8,3 мм. Структура ендометрія секреторного типу, неоднорідна, виявлено вогнищеві зміни, судинні ніжки поліпів. Правий яєчник розташований типово, розміри 47 х 29 х 38 мм, об’єм 27,3 см3, контури чіткі, ехоструктура: жовте тіло 15,8 мм, антральні фолікули – більше 12 шт. Права маткова труба не візуалізується.

Лівий яєчник розташований типово, розміри 29,8 х 20 х 22 мм, об’єм 6,9 см3, контури чіткі, ехоструктура: антральні фолікули – більше 12 шт. Ліва маткова труба не візуалізується. Варикозне розширення вен матки.

На цьому етапі значних змін лабораторних показників не відзначалося. Зокрема, загальна кількість лейкоцитів становила 5,4 × 109/л, еритроцитів – 4,8 × 1012/л, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) – 7 мм/год. Біохімія крові: аланінамінотрансфераза (АЛТ) – 10 Од/л, аспартатамінотрансфераза (АСТ) – 17 Од/л, гамма-глутамілтрансфераза (ГГТ) – 15 Од/л, лужна фосфатаза (ЛФ) – 39 Од/л, тиреотропний гормон (ТТГ) – 2,94 мкМО/мл, трийодтиронін (Т3) – 3,17 пг/мл, тирокин (Т4) – 1,14 нг/дл, білірубін загальний – 20,3 мкмоль/л, непрямий – 13,3 мкмоль/л, прямий – 3 мкмоль/л, білок загальний – 75,4 г/л, альбумін – 50,8 г/л. Привертало увагу зниження рівня гемоглобіну (108 г/л) та підвищення рівня пролактину до 27,05 нг/мл (норма – до 23,3 нг/мл). Причому результати були схожими незалежно від фаз менструального циклу.

Пацієнтці було призначено лікування:
– Вігантол по 4 краплі щоденно впродовж 1 міс.;
– Мальтофер по 1 таблетці 2 рази на добу впродовж 2 міс.;
– Тиреоідеа Композитум по 1 ампулі внутрішньом’язово 2 рази на тиждень (контроль тиреотропного гормону та вільного тироксину);
– Візан по 1 таблетці 1 раз на добу на 25–26-й день менструального циклу впродовж 3 менструальних циклів;
– вітамінний комплекс Solgar Forte 1000 мг 1 раз на добу впродовж 3 міс.

На контрольних візитах до лікаря (30.08.2017 р. та 22.09.2017 р.) було відзначено відсутність позитивної клінічної динаміки та збереження патологічних УЗД-ознак (рисунок 3).

Тіло матки – 62 × 43,5 × 53 мм, матка розміщена anteflexio, форма округла. Структура міометрія неоднорідна, ехогенність змінена, видно судинні ніжки поліпів (рисунок 3).

n30s7 fig3

 Рисунок 3. Контрольна УЗД-картина аденоміозу. Пацієнтка К., 25 років, 22.09.2017 р.

 

Унаслідок неефективності медикаментозного лікування було запропоновано хірургічне лікування у вигляді резекції поліпів ендометрія та діагностичне вишкрібання аденоміозу. Жінка та найближчі родичі відмовилися від запропонованого хірургічного лікування і 09.10.2017 р. звернулися по допомогу в нашу клініку.

Пацієнтці було запропоновано комплексний метод лікування, який був спрямований насамперед на нормалізацію притоку та відтоку крові від статевих органів і відновлення вегетативної іннервації тазових (статевих) органів.

Попередньо було виконано рентгенографію поперекового відділу хребта у двох проекціях (рисунок 4), на яких відзначалися ознаки початкової стадії остеохондрозу.

n30s7 fig4n

Отримані дані доповнили індивідуалізовану лікувальну схему, що складалась із: 

1) 6 сеансів вертебротерапії з підбором вправ лікувально-фізичної культури (ЛФК) в тракційно-тренуючому режимі протягом 2 міс.;
2) двох курсів (по 12 сеансів щоденно) вісцеральної терапії живота;
3) дієтотерапії, спрямованої на нормалізацію роботи шлунково-кишкового тракту (ШКТ) (3 міс.);
4) поставлення медичних банок на передню черевну стінку в проекції яєчників і матки в кількості 2 процедур.

У період вісцеральної корекції внутрішніх органів ніяких медичних препаратів пацієнтка не приймала. Через 12 днів лікування клінічний стан значно покращився, припинилися кров’янисті виділення та зник біль.

Після другого курсу лікування нормалізувався менструальний цикл. Було проведено два контрольних УЗД 08.11.2017 р. та 23.01.2018 р., які підтвердили ефективність вибраної схеми лікування та відсутність ознак аденоміозу й поліпозу ендометрія в пацієнтки К (рисунки 5, 6).

 n30s7 fig5

 Рисунок 5. Тіло матки – 50 × 37,9 × 44,8 мм. Матка розміщена anteflexio, форма грушоподібна, контури рівні, чіткі. Структура міометрія однорідна, ехогенність не змінена, поліпи й аденоміоз не виявлено. УЗД від 08.11.2017 р.

 

n30s7 fig6n

Рисунок 6. Тіло матки – 49,7 × 38 × 44 мм. Матка розміщена anteflexio, форма грушоподібна. Структура міометрія однорідна, ехогенність не змінена. Ендометрій візуалізується на всій протяжності, структура гомогенна, змін структури не виявлено. УЗД від 23.01.2018 р.

 

ДИСКУСІЯ

Аденоміозом, або ендометріозом, прийнято вважати захворювання матки, за якого наявність функціонально активних залоз і строми ендометрія, що вистилають внутрішню оболонку порожнини матки, виявляють у м’язовому шарі органа. Частота патології становить 20– 25 % у структурі гінекологічних захворювань і посідає третє місце після запальних захворювань та міоми матки. Згідно зі статистикою, ендометріоз діагностують у 176 млн жінок (кожна десята жінка на планеті). За даними опитування Міжнародної асоціації ендометріозу, встановлено, що приблизно у 50 % учасниць симптоми виникли у віці 24 років, у 21 % – до 15 років, а в 17 % – у період з 15 до 19 років [1]. Аденоміоз часто поєднується із гіперпластичними процесами в ендометрії. Частота, за даними літератури, становить 31,4–32,7 %. Перше місце (56,2 %) посідають поліпи ендометрія [2, 4, 5].

Небезпечність поєднання аденоміозу та поліпів ендометрія в тому, що вони призводять до безпліддя в 40–45 % випадків і посідають друге місце (20 %) після трубного безпліддя [2]. Сучасні дані свідчать, що саме гіперпластичні процеси ендометрія у 50 % випадків призводять до розвитку раку ендометрія (Degenhardt F. et. al., 2005).

Медикаментозна корекція переважно спрямована на пригнічення функції яєчників та ендометрія [2]. Частота повторних випадків захворювання після гормонального лікування поліпів ендометрія становить 25,9–37 %.

Нині багато науковців доводить неефективність гормональної терапії при поєднанні аденоміозу та поліпів матки, незважаючи на велику кількість лікарських засобів та розробку раціональних лікувальних схем.

Як альтернативу пропонують хірургічні методи лікування, зокрема, у вигляді основного етапу діагностики та лікування аденоміозу. Показаннями до проведення оперативного втручання є не тільки діагностичний пошук і морфологічна верифікація вогнищ ураження, а й купірування такого тяжкого симптому, як хронічний тазовий біль. На жаль, оперативний метод має велику частоту рецидивів, що становить 15–21 % через 1–2 роки, 36–47 % – через 5 років, понад 50 % – через 5–7 років після проведеного оперативного втручання. Це змушує вдаватися до повторного застосування оперативного методу лікування, що, безсумнівно, тягне за собою катастрофічне зниження оваріального резерву та збільшує ризик безпліддя в жінок дітородного віку. Важливо відзначити, що навіть у разі хірургічного лікування малих форм аденоміозу, згідно з даними статистики, через 1 рік захворювання прогресувало у 29–45 % жінок [1, 3].

Зважаючи на ці дані, нині питання розробки оптимальних підходів до лікування аденоміозу в поєднанні з гіперпластичними процесами матки, які б сприяли підвищенню його ефективності, мінімізації ускладнень і рецидивів, підвищенню якості життя хворих, зменшенню частоти інвалідизації жінок, залишається відкритим. В основі нашого методу вісцеральної корекції внутрішніх органів лежать розробки з вісцеральної остеопатії (Башняк В. В., Огулов О. Т., Бараль Ж.-П.). Разом із тим, вважали за необхідне поєднувати вісцеральну корекцію із вертебротерапією за Колісником П. Ф. Вертебротерапія в нашому випадку була спрямована на усунення травмуючих елементів (зміщення тіл хребців, збільшення замикальних пластинок міжхребцевих суглобів), які зменшують діаметр міжхребцевого отвору та зумовлюють вплив на вегетативні гілки спинномозкового нерва. Відомо, що нервові волокна від вегетативних ядер спинного мозку доходять до прекапілярних сфінктерів і кожного капіляра мікроциркуляторного русла. У такому разі капіляр забезпечений симпатичною вегетативною іннервацією [6, 8]. Травмуючі елементи спричинюють часткову або повну компресію сегментарних вегетативних структур, а це призводить до порушень у трофічному комплексі тканин. Основним наслідком таких змін є зменшення кількості функціонуючих капілярів, що зумовлює патологічні зміни (атрофія, дистрофія, фіброз, зменшення місцевого імунітету), які є патоморфологічним підґрунтям для виникнення захворювання в органі.

Сеанс вертебротерапії передбачає усунення функціональних блоків у хребцево-рухових сегментах, відновлення анатомії хребта, постізометричну релаксацію (ПІР) клубово-поперекового м’яза (m. iliopsoаs) та м’язів тазового дна, ЛФК у тракційно-тренуючому режимі (рисунки 7, 8).

 n30s7 fig7

 Рисунок 7. Положення рук при маніпуляції на поперековому відділі хребта

 

n30s7 fig8a

n30s7 fig8b

 Рисунок 8. Положення рук при маніпуляції з верхнім відділом ШКТ

 

На тлі послідовної вертебротерапії ефективність вісцеральної корекції значно покращується, оскільки виключається негативний вплив травмуючих елементів на вегетативні нервові структури та трофічний комплекс тканин.

 

Банки застосовували з метою посилення кровотоку в органі шляхом впливу через проекційні зони цього органа на шкірі (рисунок 9).

n30s7 fig9 

Рисунок 9. Техніка поставлення вакуумних банок при маніпуляціях з органами малого таза

 

МЕТОДИКА

Проведено сеанс вертебротерапії, після цього – 4 сеанси вісцеральної корекції тривалістю по 40 хв щоденно. Потім знову сеанс вертебротерапії та 4 сеанси вісцеральної корекції. Наприкінці 12 сеансу вісцеральної корекції було поставлено вакуумні банки на проекційні зони органів малого таза на попереку, сідницях і передній черевній стінці. Експозиція – 10 хв на 1 проекційну зону. Тривалість процедури – 60 хв.

Після проведеного лікування двічі було здійснено контроль стану органів малого таза й підтверджено повну відсутність даних щодо поліпів ендометрія та аденоміозу. Усі скарги (нерегулярні болючі менструації, ациклічні кров’янисті виділення зі статевих шляхів) зникли. Контроль ефективності лікування проводили на основі даних інструментальних методів дослідження – УЗД.

За основу методу взято розробки з клінічної вертебрології (Колісник П. Ф.) та роботи з вісцеральної остеопатії (Башняк В. В., Огулов О. Т., Бараль Ж.-П.).

Зокрема, в роботах Колісника П. Ф. «Патологія хребта як ланка патогенезу захворювань внутрішніх органів та фактор їх резистентності до лікування» (2002), Хомовського В. В. «Патогенез розвитку та причини есенціалізації вертеброгенної артеріальної гіпертензії» (2005), Башняка В. В. «Венозна дисциркуляторна хвороба внутрішніх органів», Огулова О. Т. «Азбука вісцеральної терапії», Бараля Ж.-П. «Вісцеральні маніпуляції» були наведені ефективні приклади лікування кардіологічних, неврологічних, гастроентерологічних, гінекологічних, ендокринологічних захворювань за допомогою методів вісцеральної корекції та вертебрології як у дорослих, так і в дітей.

 

ВИСНОВКИ

1. Комплексний метод вісцеральної корекції є важливим та ефективним методом лікування захворювань внутрішніх органів.

2. Використаний комплексний підхід у лікуванні аденоміозу в поєднанні з поліпами ендометрія ліквідував симптоматику дифузного аденоміозу в поєднанні із поліпозом ендометрія матки та став альтернативою хірургічного лікування.

3. Проведення вісцеральної корекції внутрішніх органів необхідно поєднувати з вертебротерапією для усунення функціональних блоків у хребцево-руховому сегменті та травмуючих елементів відносно міжхребцевого нерва в поперековому, грудному та шийному відділах хребта. Також потрібно проводити перевірку та відновлення рухомості в крижово-клубових з’єднаннях.

4. Зазначений метод потребує детальнішого вивчення та впровадження в повсякденну практику лікарів.



Chaika VI

Author information
Private Visceral Manipulation Therapy Clinic, Irpin, Ukraine

Visceral correction as a non-invasive method of inner organs therapy. The experience of III stage adenomyosis successful treatment

SUMMARY. Adenomyosis or endometriosis is the uterus disease, in case of which functionally active endometrial glands and stroma, normally covering the uterine cavity internal tunic, are found in the muscular layer. According to the statistics, endometriosis is diagnosed in 176 mln women (every tenth woman on the planet). Adenomyosis is often combined with endometrial hyperplastic processes, and the frequency, according to the literature data, make up 31.4–32.7 %. The adenomyosis and endometrial polyps combination increases the risk of infertility and endometrial cancer development, that occurs in 40–45 % and 50 % of cases accordingly. Medication therapy and surgical treatment methods cannot guarantee the effectiveness and often lead to relapse, that can cause the ovarian reserve critical reduction and infertility risk increase in reproductive age women.

In the study, the non-invasive method of adenomyosis therapy, combined with uterine polyps, which includes visceral correction and vertebrotherapy. The essence of the method is organ syntopy renovation and blood circulation normalization through the functional capillaries quantity increase. The methodical scheme includes such procedures: vertebrotherapy session, after that 4 sessions of visceral correction, lasting 40 minutes every day. The course has to be taken twice. At the end of the visceral correction second session, the vacuum suction cupping to the pelvic organs projections on the lumbar, gluteal region and the anterior abdominal wall was maintained. The exposure lasts 10 minutes for a single projection region. The whole procedure lasts 60 minutes.

After the two therapy courses took place, the pelvic organs examination was performed, proving the absolute data absence considering endometrial polyps and adenomatosis. All the complaints (irregular menstruations, metrorrhagia) disappeared. Therapy effectiveness control was based on the instrumental examination methods, such as ultrasonography. This method demands particular studying and wide using in everyday medical practice.

KEYWORDS: adenomyosis, endometriosis, visceral correction, vertebrotherapy, visceral osteopathy, non-invasive therapy methods, hysteroscopy.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Генітальний ендометріоз у жінок репродуктивного віку (діагностика та лікування) : методичні рекомендації / [укладачі : В. М. Запорожан, Б. М. Венцківський, Л. І. Іванюта та ін.]. – Київ, 2005. – 36 с.
  2. Баскаков В. Л. Эндометриоидная болезнь / В. Л. Баскаков, Ю. В. Цвелев, Е. Ф. Кира. – СПб, 2002. – 440 с.
  3. Татарчук Т. Ф. Новые подходы к проблемным вопросам лечения генитального эндометриоза / Т. Ф. Татарчук, Н. Ф. Захаренко, Т. Н. Тутченко // Репродуктивная эндокринология. – 2013. – № 3(11). – С. 36–42.
  4. Дубоссарская З. М. Теория и практика гинекологической эндокринологии / З. М. Дубоссарская. – Днепропетровск : Лира ЛТД, 2005. – 409 с.
  5. Патология шейки и тела матки : [ руководство для врачей / под ред. Е. В. Коханевич]. – Нежин : Гиромакс, 2009. – 352 с.
  6. Колісник П. Ф. Лекції з клінічної вертебрології : навчальний посібник / П. Ф. Колісник. – Вінниця : Нова Книга, 2017. – С. 18–20.
  7. Тактика лікування жінок з аденоміозом в поєднанні з запальними процесами геніталій в залежності від морфо-функціонального стану органів-мішеней / І. Б. Вовк, А. Г. Корнацька, Т. Д. Задорожна, Г. В. Чубей // Здоровье женщины. – 2007. – № 2. – С. 104–107.
  8. Вегетативная нервная система : атлас / П. И. Лобко, Е. П. Мельман, С. Д. Денисов, П. Г. Пивченко. – Минск, 1988. – 269 с.
  9. Барраль Ж-П. Урогенитальные манипуляции / Ж-П. Барраль, А. Круабье. – СПб, 2014. – С. 56–59.

REFERENCES

  1. Zaporozhan VM, Ventskivskyi BM, Ivaniuta LI, Pyrohova VI, Vovk IB, Kornatska AH, Ivaniuta SO, Korchynska OA, Kondratiuk VK, Chubei HV, editors. [Genital endometriosis in women of reproductive age]. Kyiv; 2005. (in Ukrainian).
  2. Baskakov VL, Tsvelev YuV, Kira YeF. [Endometriosis disease]. St. Petersburg; 2002. (in Russian).
  3. Tatarchuk TF, Zakharenko NF, Tutchenko TN. [New approaches to the treatment of endometriosis]. Reproduktivnaya endokrinologiya. 2013;3(11):36–42. (in Russian).
  4. Dubossarskaya ZM. [Theory and practice of gynecological endocrinology]. Dnepropetrovsk; 2005. (in Russian).
  5. Kokhanevich YeV, editor. [Pathology of cervix and uterus]. Nezhin; 2009. (in Russian).
  6. Kolisnyk PF. [Lectures on clinical vertebrology]. Vinnytsia; 2017. p. 18–20. (in Ukrainian).
  7. Vovk IB, Kornatska AH, Zadorozhna TD, Chubei HV. [Tactics of treatment of women with adenomyosis in conjunction with inflammatory genital processes, depending on the morpho-functional status of target organs]. Zdorove zhenshchiny. 2007;2:104–7. (in Ukrainian).
  8. Lobko PI, Melman YeP, Denisov SD, Pivchenko PG. [Autonomic nervous system]. Minsk; 1988. (in Russian).
  9. Barral J-P, Croibier A. Urogenital manipulation. St. Petersburg; 2014. p. 56–9.

Стаття надійшла в редакцію 23.02.2018 р.