Кардиология

Friday
Jun 22nd

Вход/Регистрация

№ 1 (30) 2018

Медикаментозна корекція вегетативних і психосоматичних порушень у хворих з ішемічною хворобою серця із супутнім метаболічним синдромом

УДК 616.12–005.4–06:616–008.9]–092–08

Михайловська Н. С., Олійник Т. В., Грицай Г. В.


Інформація про авторів
Кафедра загальної практики – сімейної медицини,
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна


 Резюме. Нині актуальною залишається розробка оптимальних схем лікування психовегетативних розладів, які впливають на перебіг ішемічної хвороби серця (ІХС) із супутнім метаболічним синдромом (МС). З метою дослідження ефективності медикаментозної корекції вегетативних і тривожно-депресивних розладів (ТДР) у хворих на ІХС із супутнім МС за допомогою препарату мебікар обстежено 60 хворих. Оцінювання якості життя, ТДР і вегетативних порушень проводили за допомогою опитувальників SAQ, PHQ-9, PHQ-15, GADS-7, HADS та Вейна, добового моніторування ЕКГ за Холтером з визначенням показників варіабельності серцевого ритму. Хворих на ІХС з МС розподілили на дві групи: група 1 – до базисної медикаментозної терапії додавали препарат мебікар у дозі 500 мг тричі на добу; група 2 – пацієнти отримували тільки базисну терапію. Оцінювання ефективності терапії проводили через 1 місяць. Виявлено, що додавання до базисної терапії ІХС, асоційованої з МС, препарату мебікар супроводжується зменшенням вираженості ТДР і вегетативної симптоматики за всіма діагностичними шкалами, а також поліпшенням якості життя хворих. Покращення психовегетативних розладів супроводжувалося збільшенням загальної активності вегетативної нервової системи та нормалізацією симпатико-парасимпатичного балансу, що свідчить про доцільність включення препарату мебікар до базисної терапії хворих на ІХС із супутнім МС.

Ключові слова: депресивні розлади, тривожні розлади, ішемічна хвороба серця, метаболічний синдром.


ВСТУП

Ішемічна хвороба серця (ІХС) є найпоширенішим захворюванням серцево-судинної системи і, незважаючи на досягнуті успіхи в її лікуванні, залишається основною причиною інвалідизації та смертності населення [10]. Тому актуальним є вивчення факторів, які впливають на прогноз і ефективність лікування ІХС. Серед них активно вивчаються психічні розлади тривожно-депресивного спектра, які трапляються у 20 % пацієнтів з ІХС та у 50 % хворих, які перенесли гострий інфаркт міокарда [14].

 

Проблемні питання фармакотерапії статинами

УДК 616–008.9–085.272.4:616.1–084

Клекот О. О.


Інформація про автора:
Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна


Резюме. Порушення ліпідного обміну становлять основну причину атеросклерозу та асоційованих з ним захворювань. Препарати статинів – високоефективні засоби первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань, що мають високу доказову базу. Без сумніву, це препарати вибору для лікування різних варіантів дисліпідемій. Нині з метою гіполіпідемічної терапії дозволено до використання сім препаратів цієї групи. Однак спільним для всіх представників є лише механізм гіполіпідемічної дії. Препарати відрізняються не тільки за хімічною структурою та фармакокінетичними властивостями, а й за вираженістю впливу на метаболізм ліпідів у межах групи. Саме розуміння фармакокінетики та фармакодинаміки статинів забезпечують правильний вибір препарату з урахуванням його високої ефективності та безпеки при клінічному використанні.

Ключові слова: статини, гіполіпідемічна терапія, фармакокінетика, фармакодинаміка, розувастатин.


ВСТУП

Патологія обміну ліпідів зумовлює високий ризик розвитку атеросклерозу (АС), що безпосередньо доведено численними епідеміологічними дослідженнями. Відповідно до результатів Фремінгемського дослідження, ризик виникнення ішемічної хвороби серця (ІХС) прямо пропорційно залежить від рівня холестерину крові, а смертність від ІХС зростає вдвічі при показниках загального холестерину від 5,2 до 6,5 ммоль/л. Зниження атерогенних фракцій холестерину достовірно зменшує загальну смертність та смертність від серцево-судинних захворювань (ССЗ), ризик розвитку інфарктів та інсультів. Серед препаратів вибору для лікування АС та дисліпідемій сьогодні головну роль відводять статинам. Фармакотерапія статинами призводить до суттєвого зниження ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) і ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) та до стабілізації самої атеросклеротичної бляшки в просвіті судин. Основний аргумент для призначення цих препаратів – це доведений сприятливий прогноз у пацієнтів високого та дуже високого серцево-судинного ризику.

Цей огляд присвячено висвітленню проблемних питань клінічної фармакології статинів з метою оптимізації комплексних схем фармакотерапії дисліпідемій та АС-асоційованих захворювань.

 

Tachycardia-induced cardiomyopathy

УДК 616.127-02:616.12-008.311-06

 

Abdul Qawir Khan


Author information:
Health Department Government of Khyber Pakhtunkhwa, Peshawar, Pakistan


Summary. Tachycardia-induced cardiomyopathy is a reversible cause of heart failure and dilated cardiomyopathy. Tachycardia-induced cardiomyopathy should be considered in all patients with a dilated cardiomyopathy of uncertain origin and who have tachycardia or atrial fibrillation with a fast ventricular rate. Abolishing tachycardia with drugs or catheter ablation often results in clinical improvement and ventricular function recovery.

Keywords: heart failure, tachycardia-induced cardiomyopathy, ventricular systolic dysfunction.


BACKGROUND

Congestive heart failure is one of the major health care problems in western countries. Its prevalence is increasing and, together with diabetes and atrial fibrillation, it is considered one of the three cardiovascular epidemics of the third millennium, emphasising the importance of diagnosing potentially reversible etiologies of heart failure.

Tachycardia induced cardiomyopathy (TIC) is defined as systolic and/or diastolic ventricular dysfunction resulting from a prolonged elevated heart rate which is reversible upon control of the arrhythmia or the heart rate. TIC has been reported in both experimental models and in patients with incessant or very frequent tachyarrhythmia. Experimental animal models with sustained rapid pacing can produce severe biventricular systolic dysfunction. Whipple G. H. et al. established the first experimental model for biventricular systolic dysfunction in 1962 [1] and his model has since been used for many further studies on this topic. In the clinical setting, TIC is usually seen in patients with no previous structural heart disease, although it may be responsible for ventricular dysfunction aggravation in those with underlying heart disease [2]. Data from several studies and from case reports have shown that rate control by cardioversion, negative chronotropic agents, catheter ablation or antitachycardia pacing results in improvement of the ventricular systolic function.

 

Вісцеральна корекція як неінвазивний метод лікування захворювань внутрішніх органів. Випадок успішного лікування аденоміозу 3-го ступеня

УДК 616.1/4–07–08

 

Чайка В. І.


Інформація про автора:
Приватна клініка вісцеротерапії, м. Ірпінь, Україна


Резюме. Аденоміозом, або ендометріозом, прийнято вважати захворювання матки, за якого наявність функціонально активних залоз і строми ендометрія, що вистилають внутрішню оболонку порожнини матки, виявляють у м’язовому шарі органа. Згідно зі статистикою, ендометріоз діагностують у 176 млн жінок (кожна десята жінка на планеті). Аденоміоз не рідко поєднується із гіперпластичними процесами в ендометрії, і частота його появи, за даними літератури, становить 31,4–32,7 %. Небезпечність поєднання аденоміозу та поліпів ендометрія в тому, що вони призводять до безпліддя в 40–45 % випадків і у 50 % випадків – до розвитку раку ендометрія. Медикаментозна корекція та хірургічні методи лікування не мають 100-відсоткової ефективності та призводять до частих рецидивів, що тягне за собою катастрофічне зниження оваріального резерву та збільшує ризик безпліддя в жінок дітородного віку.

У роботі наведений метод неінвазивного лікування аденоміозу в поєднанні із поліпозом матки, що включає вісцеральну корекцію та вертебротерапію. Підтвердженням діагнозу стало ультразвукове дослідження методом трансвагінального дослідження органів малого таза. Після проведеного лікування методом, що включав вісцеральну корекцію та вертебротерапію, стан пацієнтки значно покращився, нормалізувався менструальний цикл, зникли нерегулярні болючі менструації та ациклічні кров’янисті виділення зі статевих шляхів. На основі двократного проведення трансвагінального УЗД з інтервалом 2,5 міс. дані щодо поліпів та аденоміозу відсутні.

Ключові слова: аденоміоз, ендометріоз, вісцеральна корекція, вертебротерапія, вісцеральна остеопатія, неінвазивні методи лікування, гістероскопія.


Вісцеротерапія, або вісцеральна корекція, як неінвазивний метод лікування захворювань внутрішніх органів офіційно визнаний у Швеції, Данії, США, Австралії, Великобританії, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Іспанії та Ісландії. У таких країнах, як Німеччина, Австрія, Канада, цей метод (вісцеральна остеопатія) перебуває в процесі регламентації.

Артериальная гипертензия на основе доказательств (конец 2017 – начало 2018 года)

УДК 612.143: 616.12–008.331.1

 

Васкес Абанто А. Э.1, Васкес Абанто Х. Э.2


Информация об авторах:
1Центр первичной медико-санитарной помощи № 1, г. Киев, Украина
2Центр первичной медико-санитарной помощи № 2, г. Киев, Украина


Резюме. Новые рекомендации по артериальной гипертензии (АГ) от ACC/AHA опубликованы 13.11.2017 г. Согласно репрезентативным данным на национальном уровне в США около 46 % американцев страдают АГ в соответствии с новой классификацией по сравнению с 32 % – в соответствии с предыдущей.

По данным официальной статистики Украины, на 1 января 2011 г. зарегистрировано 12 122 512 человек с АГ, что составляет 32,2 % взрослого населения страны – это отмечено в приказе от 15.01.2014 г. № 34.

Основными факторами риска возникновения сердечно-сосудистых заболеваний более чем в 80 % случаев считаются нездоровое и несбалансированное питание, малоподвижный образ жизни и употребление табака. Существует также множество основополагающих причин, оказывающих непосредственное влияние на формирование хронических заболеваний (в том числе и АГ) – глобализация, урбанизация, старение населения, а также нищета и стресс.

В рекомендациях ACC/AHA 2017 года и ESH/ERC 2013 года, применительно к нынешней медицинской работе в Украине, можно отметить «отличие» в классификации АГ. Такое «отличие», по-видимому, обусловлено особым вниманием профессионалов отрасли на специфику и территории исследования, является ярким показателем того, что невозможно автоматическое внедрение неких «универсальных» международных протоколов и стандартов (они могут носить всего лишь рекомендательный характер!).

Ключевые слова: артериальная гипертензия, артериальное давление, фактор риска, сердечно-сосудистое заболевание, доказательство.

Страница 1 из 2