Кардиология

Monday
Mar 18th

Вход/Регистрация

№3 (22) 2016

Особливості перебігу вірусного міокардиту у хворих на негоспітальну пневмонію, асоційовану із спалахом гострих респіраторних захворювань у мобілізованих військовослужбовців Збройних сил України

УДК 616.24–002–07–085:355.257.6.001.5

Слєсаренко Ю. О.


Информация об авторе
Державний науково-випробувальний центр Збройних сил України, м. Чернігів, Україна


РЕЗЮМЕ

Мета. Метою дослідження є вивчення частоти виникнення і клінічний перебіг вірусного міокардиту під час спалахів негоспітальної пневмонії (НП) на тлі гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) аденовірусної етіології серед військовослужбовців, у тому числі мобілізованих в особливий період, одного з навчальних центрів Збройних сил України (ЗСУ).

Матеріали і методи. Було досліджено 100 випадків захворювання на НП серед військовослужбовців ЗСУ, асоційовану зі спалахом захворюваності на ГРЗ у зимово-весняний період 2015 року. Зокрема, досліджено 50 хворих на НП серед мобілізованих військовослужбовців одного з навчальних центрів ЗСУ, які проходили стаціонарне лікування в 407-му військовому госпіталі МО України в квітні 2015 року. Це хворі дослідної групи. Ще 50 хворих на НП – це кадрові військовослужбовці, які проходили стаціонарне лікування в цьому ж госпіталі під час зимово-весняного спалаху захворюваності на НП, асоційованого з ГРЗ у зимово-весняний період 2015 року (контрольна група). Головним виявом вірусного міокардиту в обох групах хворих було чітке пригнічення функції синусового вузла у вигляді брадикардії, депресії сегментів ST та/або негативних зубців T у двох і більше відведеннях. Водночас таких ЕКГ-проявів вірусного міокардиту, як синоатріальна блокада, атріовентрикулярна дисоціація, порушення реполяризації та заміщувальні ритми, в обох групах хворих за весь спалах виявлено не було.

Висновки. Частота вірусного міокардиту на фоні НП вірусно-бактеріальної етіології була достовірно вищою в контрольній групі хворих. Для нього характерним є легкий перебіг без ознак систолічної дисфункції міокарда з пригніченням синусового вузла у вигляді синусової брадикардії.

Ключові слова: вірусний міокардит, негоспітальна пневмонія, гостре респіраторне захворювання, аденовірусна інфекція.

 

Патогенетичні паралелі між рівнем сечової кислоти та іншими клініко-інструментальними показниками в чоловіків похилого та старечого віку з гіпертонічною хворобою

УДК 612.12–008.331.1–055.1–053.9:612.461.25

Іванов В. П.1, Кострубська Т. М.2, Ковальчук О. В.1


Інформація про авторів:
1Кафедра внутрішньої медицини № 2, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
2Луцький гарнізонний військовий госпіталь, військова частина А-4554, м. Луцьк, Україна


Резюме. У дослідженні наведено результати аналізу зв’язків між рівнем сечової кислоти (СК) і різними клініко-інструментальними показниками в чоловіків похилого та старечого віку з гіпертонічною хворобою (ГХ). З цією метою обстежено 90 пацієнтів із ГХ ІІ стадії віком від 60 до 89 (72,54 ± 0,77) років і 28 відносно здорових чоловіків від 60 до 83 (70,91 ± 1,38) років. Під час аналізу зафіксовано, що рівень СК виявив найбільш тісну асоціацію з величиною пульсового артеріального тиску (ПАТ) (beta = 0,345, р = 0,0001), рівнем серцево-судинного ризику (ССР) (beta = 0,295, р = 0,001) і ступенем тяжкості гіпертензивної нефропатії (beta = 0,277, р = 0,002), яку визначають за сумарним балом функціональних порушень нирок (СБФПН). Виявлено, що апріорна ймовірність гіперурикемії за рівня ПАТ ≥ 60 мм рт. ст. у 4,5 разів вища, ніж за ПАТ < 60 мм рт. ст., а найбільшу ймовірність нормального рівня ПАТ мають чоловіки з рівнем СК < 337 ммоль/л. У разі дуже високого ССР імовірність гіперурикемії (апріорно очікуваний рівень > 445 ммоль/л) у 7,7 разів вищий, ніж у пацієнтів із високим і в 19 разів вище, ніж у хворих із помірним ССР. Імовірність гіперурикемії за СБФПН > 1 бала в 2,9, а за СБФПН > 2 балів – у 9,1 разів вища, ніж у пацієнтів без уражень нирок або за їх мінімальних проявів (СБФПН ≤ 1 бала).

Ключові слова: сечова кислота, гіперурикемія, гіпертонічна хвороба, серцево-судинний ризик, пульсовий артеріальний тиск, гіпертензивна нефропатія.

Страница 3 из 3