Кардиология

Wednesday
Dec 19th

Вход/Регистрация

№1 (20) 2016

Диференційна діагностика болю в грудях. Клінічний випадок

УДК:616.8-009.7:617.541

 

Распутіна Л. В.1, Бронюк Я. І.1, Дідик О. П.2, Распутіна А. В.1


Інформація про авторів:
1Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
2КЗ «Вінницький регіональний центр серцево-судинної патології», м. Вінниця, Україна


Резюме. У статті розкрито проблему диференційної діагностики больового синдрому, а саме болю в грудях. Виділено основні причини болю в грудях у разі захворювань серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту. Матеріал викладений на основі даних літератури та власних спостережень. Стаття проілюстрована клінічним випадком.

Ключові слова: біль у грудях, кила стравохідного отвору діафрагми, стенокардія.


Біль у ділянці серця є однією з найбільш поширених скарг, з приводу якої хворі звертаються по медичну допомогу. Значення правильного встановлення його причини та відповідного лікування надзвичайно велике. Нерозпізнання тяжкого захворювання, наприклад, інфаркту міокарда або розшарування аневризми аорти, може призвести до невчасного надання медичної допомоги. З іншого боку, гіпердіагностика стенокардії, у тому числі проведення необґрунтованого інструментального обстеження, має шкідливі психологічні, а також соціально-економічні наслідки. Необхідно підкреслити, що інтенсивність і значна частота виникнення болю не обов’язково свідчать про його зв’язок із тяжким захворюванням серця [1].

 

Клинический пример ишемической болезни сердца у женщины: нетипичный случай

УДК 616–005.4–055.2

 

Ермакович И. И.1, Золотарев А. И.1, Загубиженко Т. А.2, Скиба Т. В.2


Информация об авторах:
1ООО «Медицинский центр здоровья», г. Харьков, Украина
2КУОЗ «Областная клиническая больница – Центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф», г. Харьков, Украина


Резюме. Ишемическая болезнь сердца (ИБС) у женщин часто протекает атипично, и потому им чаще, чем мужчинам, ставят ошибочный диагноз. Даже инфаркт миокарда у 30 % женщин протекает бессимптомно, а в 25 % случаев нет и характерных изменений ЭКГ. Неудивительно, что летальность от него среди женщин выше. В связи с этим интерес представляет приведенный клинический случай ИБС у женщины.

Больная Л., 60 лет. Диагноз основной: «ИБС, нестабильная стенокардия (прогрессирующая стенокардия напряжения), атеросклеротический кардиосклероз. Гипоплазия правой коронарной артерии (коронароангиография 30.10.2015 г.). Синусовая тахикардия. Гипертоническая болезнь II стадии, 2 степени. Гипертензивное сердце. Сердечная недостаточность IIА стадии, диастолический вариант, 1 тип. Риск 4 (очень высокий)». Сопутствующий: «Сахарный диабет 2 типа, легкое течение, стадия компенсации. Ожирение I степени. Состояние после экстирпации матки с придатками (1997 г.). Хирургическая менопауза. Постхолецистэктомический синдром».

Учитывая клиническую картину заболевания у больной, страдающей артериальной гипертензией, сахарным диабетом 2 типа, ожирением, перенесшей гистерэктомию в молодом возрасте и имеющей выраженные нарушения липидного обмена – атерогенный тип дислипидемии (IIb тип по Frederickson D. S.), вполне логичным было предположить наличие стенозирующего атеросклероза коронарных артерий. Однако, по данным коронароангиографии, у женщины с типичной для стенокардии симптоматикой не выявлено гемодинамически значимого атеросклеротического поражения коронарных артерий. Вместе с тем диагностирована гипоплазия правой коронарной артерии, с чем, по-видимому, и связана тяжесть течения заболевания на фоне психоэмоционального стресса.

Роль альдостерону в розвитку фібриляції передсердь, антиальдостеронова концепція в upstream-терапії

УДК 616.125–008.318:577.175.5

Іванов В. П., Данілевич Т. Д.


Інформація про автоів:
Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна


Резюме. Багато наукових досліджень вказує на вагомий взаємозв’язок між гіперальдостеронізмом і виникненням різноманітних порушень серцевого ритму, в тому числі й фібриляції передсердь (ФП). Серед усіх аритмій саме ФП спричиняє найбільшу кількість госпіталізацій, асоціюється з великою кількістю ускладнень і є значною проблемою для практичної охорони здоров’я. Відомим фактом є те, що альдостерон сприяє розвитку інтерстиціального фіброзу за рахунок проліферації фібробластів і активації синтезу колагену, впливає на характер електролітного обміну, вегетативну регуляцію, сприяє розвитку системного запалення та оксидативного стресу. Фіброз є морфологічною основою скоротливої дисфункції, гетерогенності міокарда, створює умови для формування вогнищ re-entry та виникнення ФП. Отже, логічно, що саме блокада альдостеронових рецепторів буде призводити до зворотних наслідків і, апріорі, до позитивних гемодинамічних, антиремоделювальних і антиаритмічних ефектів у хворих із серцево-судинними захворюваннями.

Ключові слова: альдостерон, фібриляція передсердь, спіронолактон, еплеренон, upstream-терапія.


Упродовж останніх 15 років сформувалися нові погляди щодо провідної ролі альдостерону в патогенезі багатьох серцево-судинних захворювань. Так, крім добре відомої дії альдостерону на нирки (реабсорбція іонів натрію та екскреція калію та водню) та електролітний метаболізм (насамперед кальцієвий, калієвий і магнієвий обміни), альдостерон сприяє розвитку інтерстиціального фіброзу за рахунок проліферації фібробластів і активації синтезу колагену; бере безпосередню участь у розвитку гіпертрофії міокарда та ремоделюванні шлуночків і передсердь і, як наслідок, у розвитку та прогресуванні міокардіальної дисфункції; впливає на вегетативну регуляцію (підвищує симпатичну та знижує парасимпатичну активність); сприяє розвитку системного запалення та оксидативного стресу [53, 4]. Перераховані ефекти альдостерону зумовлюють патофізіологічне підґрунтя для розвитку та маніфестації таких розповсюджених захворювань, як атеросклероз, артеріальна гіпертензія (АГ), хронічна серцева недостатність (ХСН) і порушення ритму серця [10].

Еще статьи...
Страница 1 из 3